Провадження № 11-кп/803/2321/24 Справа № 932/8774/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 вересня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника відділу Київської міської прокуратури на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2024 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000833, відносно ОСОБА_9 , за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023100000000833 відносно ОСОБА_9 , за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України було повернуто прокурору у зв'язку із його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.
Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що вчиненим кримінальним правопорушенням було завдано шкоду Дніпровській міській територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради в розмірі 1620750,52 грн., однак, в обвинувальному акті відсутні обов'язкові відомості щодо потерпілого та його представника, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, що перешкоджає судовому розгляду кримінального провадження, оскільки суд позбавлений можливості вжити всіх можливих заходів для забезпечення участі потерпілого в судовому засіданні з метою з'ясування всіх обставини справи й захистити його права та законні інтереси, як це зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України №13 від 02 липня 2004 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлені вище обставини виключають процесуальну можливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, у зв'язку з чим, суд повернув обвинувальний акт у кримінальному провадженні, №12023100000000833 відносно ОСОБА_9 , за ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_10 , ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор в апеляційній скарзі просить ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2024 року про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_9 , за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, мотивуючи такі вимоги тим, що постановлена судом першої інстанції ухвала є незаконною та необґрунтованою, невідповідною фактичним обставинам кримінального провадження, а обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить всі необхідні відомості для призначення судового розгляду.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.
Захисник та обвинувачений проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, посилались на її безпідставність та необґрунтованість.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі матеріалами в межах поданої апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних вимог, апеляційний суд вважає переконливими доводи прокурора в апеляційній скарзі про допущені судом порушення вимог кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання і ухвалення рішення про повернення обвинувального акта.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст. ст. 291, 292 КПК України, зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу.
Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому і таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити наступні відомості: найменування кримінального провадження та його номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав самостійно.
Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Колегія суддів приходить до висновку, що вищевказаних норм закону сторона обвинувачення при складенні обвинувального акту відносно ОСОБА_9 , за ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_10 , за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України дотрималась в повному обсязі, в процесуальному документі вказано всі відомості, відповідно до положень ст. 291 КПК України, і підстав для його повернення в суду першої інстанції не було.
Так, підставою для повернення обвинувального акту на думку суду першої інстанції стало те, що в обвинувальному акті за №12023100000000833 відносно ОСОБА_9 , за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України відсутні відомості щодо потерпілої сторони, якій внаслідок протиправних дій обвинувачених було завдано матеріальної шкоди, що в свою чергу у відповідності до ст. 191 КК України є обов'язковою ознакою складу даного кримінального правопорушення.
Однак, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними та такими, що не відповідають відомостям та обставинам, викладених в обвинувальному акті прокурором.
Зокрема, як вбачається зі змісту обвинувального акту ОСОБА_10 та ОСОБА_9 інкримінується пособництво у розтраті та розтрата чужого майна шляхом зловживання майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. При цьому, в обвинувальному акті чітко зазначено, що обвинувачені своїми злочинними діями завдали матеріальної шкоди в розмірі 1620750,52 грн. Дніпровській міській територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради. Тобто, в обвинувальному акті чітко вказано, кому було завдано матеріальної шкоди та в якому розмірі, як того потребує ст. 291 КПК України та 191 КК України, а тому процесуальних підстав для його повернення в суду першої інстанції не було.
Висновки суду першої інстанції про те, що відсутність анкетних відомостей в обвинувальному акті щодо потерпілої сторони є перешкодою для судового провадження, колегія суддів оцінює критично, оскільки в обвинувальному акті зазначено юридично особу, якій спричинено матеріальний збиток і подальше встановлення та перевірка викладених прокурором обставин кримінального провадження, як і дослідження письмових доказів зібраних органом досудового розслідування, надання їм оцінки, повинно відбуватись в ході безпосередньо судового розгляду, а не на стадії підготовчого судового засідання.
А тому на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу заступника начальника відділу Київської міської прокуратури - задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2024 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000833, відносно ОСОБА_9 , за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4