Справа № 953/6166/24
Провадження № 3/953/2013/24
05 вересня 2024 року м. Харків
Суддя Київського районного суду міста Харкова Бобко Т.В., за участю представника потерпілої - адвоката Вишневецької Т.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , секретар судового засідання Кузьменко Б.С., розглянув матеріали, які надійшли з Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Костянтинівка Донецької обл., громадянки України, яка має вищу освіту, непрацюючої, розлученої, має інвалідність ІІІ групи, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
04 липня 2024 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , в ході якої висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала та ображала останню, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила суду, що протягом тривалого часу має складні аб'юзивні стосунки зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , мати постійно здійснює на неї психологічний тиск та провокує конфлікти. Після початку збройної агресії РФ ОСОБА_1 переїхала до Німеччини, в цей час тяжко захворів, в зв'язку з чим вона неодноразово приїздила до України та здійснювала його догляд та лікування, батько помер через неналежний догляд за ним з боку матері. 04 липня 2024 року близько 18 години 20 хвилин вона разом зі своїм собакою, до якого дуже негативно ставилася її мати, приїхала до матері за адресою: АДРЕСА_2 , щоб побути на місці смерті свого батька, але її мати почала чіплятися до неї, проганяти, ображати, пхала її ногами, через що між ними виникла сварка під час якої вони кричали один на одного, виражались нецензурної лайкою, ображала. ОСОБА_2 не заперечує, що під час цієї сварки могла висловлювати погрози на адресу матері. ОСОБА_2 не вважає, що її дії є психологічним насильством по відношенню до її матері, оскільки у конфлікті була винна саме остання.
Представник потерпілої - адвокат Вишневецька Т.А. в судовому засіданні вважала достатніми надані до протоколи докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у здійсненні психологічного насильства по відношенню до потерпілої. Але, вважала можливим звільнити її від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням через малозначність діяння.
Не зважаючи на позицію особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , її вина у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №255792 від 04.07.2024; рапортом помічника чергового Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Норманських-Ільченко Н.І. від 04.07.2024 про прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинення відносно неї насильства з боку її дочки; письмовою заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка зазначила, що під час сварки її дочка ОСОБА_1 виражалась нецензурної лайкою, висловлювала образи та погрози; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04.07.2024 кривдником ОСОБА_1 та терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 від 04.07.2024.
Суд, дослідивши матеріали справи, кваліфікує дії ОСОБА_1 щодо вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, встановити чи завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Положення ст.22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови Держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, а саме вчинення дій психологічного характеру, фактичні обставини справи, відносини, які склались між сторонами, враховуючи ту обставину, що адміністративним правопорушенням, яке інкримінується ОСОБА_1 , не завдано негативних наслідків для інших осіб, суспільства та держави, оскільки під час розгляду справи не встановлено обтяжуючих відповідальність обставин, враховуючи позицію притягуваної особи стосовно інкримінованого їй правопорушення, а також ті обставини, що вона раніше до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не притягувалась, має ІІІ групу інвалідності, враховуючи позиції представника потерпілої, яка вважала можливим обмежитись усним зауваженням, з метою недопущення подібної поведінки надалі, суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є малозначним, у зв'язку з чим суд вважає можливим звільнити її від адміністративного стягнення, обмежившись усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 279-280, 283, 284 КУпАП України, суд
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Повний текст постанови складений 09 вересня 2024 року.
Суддя Т.В. Бобко