справа № 619/6510/24
провадження № 2-а/619/32/24
іменем України
9 вересня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дєдової Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Корнієнка О.І.
розглянувши в м. Дергачі в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління поліції в Харківській області, Інспектора відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного Управління національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Кудінова Андрія Олексійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову ЕНА № 2605384 від 14.07.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн, в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного правопорушення, провадження по справі про адміністративне стягнення закритина підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У обґрунтування позову зазначає, що згідно з постановою ЕНА № 2605384 від 14.07.2024 він керував транспортним засобом, та начебто рухався по вул. Шевченка в с. Черкаська Лозова, та не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки електроскутер, яким керував позивач, має потужність двигуна менше ніж 3кВт і згідно з діючим законодавством України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не відноситься до механічного транспортного засобу, а отже для керування таким транспортним засобом особі не потрібне посвідчення водія. Зазначає, що матеріали справи не містять належних даних, що позивач рухався на транспортному засобі.
Представник відповідача Головного Управління поліції в Харківській області Мостова К.О. надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись, на те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14.07.2024 керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом. Інспектором було виявлено порушення позивачем вимог підпункту а) пункту 2.1 ПДР України, а тому інспектор діяв правомірно в межах діючого законодавства, а тому підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачається.
В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Корнієнко О.І. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача - Головного Управління поліції в Харківській області в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив справу розглядати без участі представника, а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
В судове засідання інспектор відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного Управління національної поліції в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_2 не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, а також відзив представника відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.07.2024 інспектором відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного Управління національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Кудіновим А. О. складено постанову серії ЕНА № 2605384, за змістом якої, 14.07.2024 о 15:39:58 в с. Черкаська Лозова, по вул. Шевченка, 6, водій ОСОБА_1 керував ТЗ, не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та не був зареєстрований у встановленому законом порядку, що було зафіксовано на бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.1. а Правил дорожнього руху - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України).
Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п.п. «а» п. 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У свою чергу п. 1.10 ПДР встановлено, що:
- транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3кВт;
- мопед двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4кВт.
Згідно з п. 2.13 ПДР транспортні засоби належать до таких категорій, зокрема:
- А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Із наведених положень слідує, що законодавець розмежовує поняття "транспортний засіб", "механічний транспортний засіб", різниця між якими полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна.
Так, для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено.
Натомість, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3кВт.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.03.2018 у справі № 278/3362/15-к.
Таким чином, порівнюючи поняття «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб» та «мопед» вбачається, що мопед є різновидом механічного транспортного засобу, який має двигун внутрішнього згорання з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Отже, враховуючи відсутність визначення «електроскутер» у Правилах дорожнього руху України, слід дійти висновку, що електроскутер можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.
Аналогічна судова практика, викладена у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 932/2831/22, від 9 лютого 2023 року у справі № 199/3648/22 та від 22 березня 2022 року у справі № 177/844/21 та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 639/3287/23, Третього апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2024 року у справі № 317/682/24.
До позовної заяви позивач надав талон, згідно з яким транспортний засіб Yadea R3 має електродвигун потужністю 2 кВт, власником якого є ОСОБА_3 .
Відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА № 2605384 від 14.07.2024 порушення позивача полягало у недотриманні п.п. «а» п. 2.1. ПДР, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Зі змісту п.п. «а» п. 2.1. ПДР вбачається, що обов'язок мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом встановлений для водіїв саме механічних транспортних засобів.
Разом з тим, електричний скутер - Yadea потужністю 2 кВт із урахуванням положень п. 1.10, як пристрій, у якого потужність електричного двигуна до 3кВт, не є механічним транспортним засобом у розумінні п. 1.10 ПДР.
Положеннями статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Отже, беручи до уваги, що транспортний засіб, яким керував позивач, не є механічним транспортним засобом, для керування якого встановлено обов'язок мати посвідчення водія на право керування ТЗ відповідною категорією, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами і знайшли підтвердження в ході судового розгляду. Доказів того, що ОСОБА_1 керував іншим транспортним засобом, аніж транспортним засобом Yadea R3 з електродвигуном потужністю 2 кВт, відповідачем не надано.
В силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею ст. 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що постанову належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосування до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн закрити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір в розмірі 605,60 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь держави.
На підставі ст. 247, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5-11, 77, 139, 241-246, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 2605384 від 14.07.2024, винесену інспектором відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного Управління національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Кудіновим Андрієм Олексійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь держави судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя О. В. Пруднікова