"12" вересня 2024 р. Справа153/1451/24
Провадження2-о/153/68/24-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, в якій просив встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Вінницька область Чернівецький район, с.Вила-Ярузькі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Сімферополь Республіка Крим. Факт смерті матері заявника підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , виданого 23.07.2024 відділом реєстрації смерті м.Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, яке є недійсним на території України та не створює юридичних наслідків. Оскільки на час смерті мати ОСОБА_2 перебувала на тимчасово окупованій частині території, а саме: у м.Сімферополь АР Крим, у зв'язку з чим відсутня можливість для належного оформлення медичних документів та отримання довідки про смерть у відповідності до вимог чинного законодавства України, тому він не має можливості зареєструвати смерть матері на території України. Вказаний факт необхідний йому для реалізації спадкових прав, тому він вимушений звернутися до суду із вказаною заявою.
Заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі. Зазначив, що встановлення факту смерті матері йому необхідне для реалізації його спадкових прав на земельну частку пай.
Представник заінтересованої особи Ямпільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання не з'явився, суду надано відзив за підписом начальника відділу Денисової Ю., вх.№5856 від 12.09.2024, в якому зазначено, що встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України із зазначенням місця смерті «місто Сімферополь Республіка Крим російська федерація» не відповідає чинному законодавству України та є необґрунтованим, оскільки Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України. Для уникнення розбіжностей, просить прийняти до уваги викладене у відзиві. Розглянути питання щодо зазначення місця смерті ОСОБА_2 - місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим Україна. В іншому випадку - залишити заяву без задоволення. Розгляд справи просила провести у її відсутність.
Вислухавши пояснення заявника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Згідно з частиною 1 статті 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Судом встановлені наступні обставини.
Із копії паспорта громадянина України, НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , та копії витягу з реєстру територіальної громади №2022/000627724 від 22.09.2024 встановлено, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Бабчинці Могилів-Подільського району Вінницької області, проживає по АДРЕСА_1 (а.с.4-6).
Із копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 , виданого 22.11.1068, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Бабчинці Могилів-Подільського району Вінницької області народився ОСОБА_1 , батьками якої зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.7).
Із копії паспорта громадянина України, НОМЕР_4 , виданого на ім'я ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_2 - громадянка України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Вила-Ярузькі Чернівецького району Вінницької області.
Отже, вищенаведеними документами підтверджується, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане 23.07.2024 відділом реєстрації смерті м.Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим та копії довідки про смерть №С-03609, виданої 23.07.2024 відділом реєстрації смерті м.Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сімферополь, Автономна Республіка Крим померла Сандул Ольга Омельянівна.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Отже, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , видане 23.07.2024 відділом реєстрації смерті м.Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим та довідка про смерть №С-03609, видана 23.07.2024 відділом реєстрації смерті м.Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, не створюють правових наслідків.
Разом з тим, оцінюючи надані заявником докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану заявник не має можливості, оскільки факт смерті його матері відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України на яку поширюється дія Конституції України та законів України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 породжує юридичні наслідки для заявника, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України та оформлення спадкових прав після смерті матері ОСОБА_2 .
Отже, оскільки заявник ОСОБА_1 не має можливості звернутися до відповідних органів за місцем смерті ОСОБА_2 та надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, з метою захисту його законних прав та інтересів, як громадянина України, суд вважає необхідним встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце народження: Україна, Вінницька область, Чернівецький район, село Вила-Ярузькі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною радою України, підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 315, 317, 319 ЦПК України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд
Заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце народження: Україна, Вінницька область, Чернівецький район, село Вила-Ярузькі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Заінтересована особа: Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), адреса: 24500, вулиця Хмельницького, 50 місто Ямпіль Вінницька область, код ЄДРПОУ 20088540.
Повний текст рішення складено 12.09.2024.
Суддя Р.В. Швець