справа № 631/1390/24
провадження № 3/631/617/24
12 вересня 2024 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця селища міського типу Бірки Нововодолазького району Харківської області, громадянина України (паспорт серії
НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РВ ГУМВС України
в Харківській області 17.02.2009 року), одруженого, без утриманців, військовослужбовця, який зареєстрований та проживає за адресом:
АДРЕСА_1 ;
за вчинення проступків, передбачених частиною 5 статті 126 і частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
21.08.2024 року о 19 годині 48 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2113», держаний номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці Дачній поблизу будинку № 17 селища Бірки Харківського району Харківської області без права керування даним видом транспортного засобу, вчинене ним повторно протягом року відповідно до постанови серії ББА № 109723 від 04.08.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, 21.08.2024 року о 19 годині 48 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2113», держаний номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці Дачній поблизу будинку № 17 селища Бірки Харківського району Харківської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від обстеження в установленому законом порядку відмовився під відеозапис як на місці зупинки, так і в медичному закладі, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначені протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення проступків, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надійшли до Нововодолазького районного суду Харківської області та постановою судді Мащенко С. В., прийнятою 12.09.2024 року, об'єднанні в одне провадження.
Правопорушник ОСОБА_1 до судді не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином, про причини своє неявки не повідомив, заяви про відкладання розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надавав.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім у суді під час розгляду суддею його справи. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суддя виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка закріплює один із основоположних її принципів - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою її статтею, положення якої у конкретному випадку дають підстави зробити висновок про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Змістом статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначений п'ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення. При цьому частиною 6 статті 38 вищевказаного нормативно-правового акту встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
За таких обставин, беручи до уваги те, що суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створила необхідні умови для реалізації особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та не з'явилась, її процесуальних прав на безпосередню участь в судовому провадженні, вважаю за можливе за відсутності ОСОБА_1 розглянути справу, оскільки затягування цієї стадії процесу нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 126 і частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних проступків повністю доведена.
Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ААД № 838310), складеного 21.08.2024 року інспектором СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області рядовим поліції Багліковим Б. С., і Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ААД № 838294), складеного 21.08.2024 року поліцейським СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Божедаєм І. В., а також даних доданих до них СD-дисків, підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушень.
Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ББА № 109151), винесеною 21.08.2024 року інспектором СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області рядовим поліції Багліковим Б. С, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 21.08.2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за керування транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2113», держаний номерний знак НОМЕР_2 , без подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку під час з'їзду на узбіччя, а потім виїжджаючи з нього, а також не надав відповідних документів, чим порушив пункти 2.4 «а» і 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
Також Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ББА № 109723), винесеною 04.08.2024 року поліцейським СРПП ВП № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капралом поліції Воровіком М. О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 04.08.2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за керування транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2113», держаний номерний знак НОМЕР_2 , без права керування таким транспортним засобом, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень..
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного поліцейським СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Божедаєм І. В., убачається, що огляд проводився у зв'язку із виявленням запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушенням координації,- натомість від проходження огляду відмовився.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 21.08.2024 року, ОСОБА_1 був доставлений поліцейським СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Божедаєм І. В. до «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЛ», проте водій відмовився від проходження огляду на встановлення ступеню сп'яніння.
З рапорту поліцейського СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Божедая І. В., поданого 21.08.2024 року на ім'я начальника відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції Глущенка Аркадія, убачається, що 21.08.2024 року ним у складі ГРПП спільно з рядовим поліції ОСОБА_2 під час патрулювання по вулиці Озерна в селищі Бірки виявлено транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ 2113», держаний номерний знак НОМЕР_2 , який порушив Правила дорожнього руху України, а саме: водій, з'їжджаючи на узбіччя, не подав сигнал покажчиком повороту, чим порушив вимоги пункту 9.2 «б» Правил дорожнього руху. Даний транспортний засіб було зупинено о 19 годині 18 хвилин за допомогою спец сигналу та проблискових маячків синього та червоного кольору. Під час перевірки документів виявлено, що водій не має права керування транспортним засобом, також був відсутній реєстраційний документ на транспортний засіб. Водія встановлено за допомогою паспорту України - ОСОБА_1 , під час спілкування з яким виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Водієві запропоновано пройти обстеження на факт встановлення алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Під відеозапис в установленому законом порядку за допомогою алкотестеру драгер 6820 водій відмовився на місці зупинки, так і в медичному закладі пройти такий огляд.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями) встановлений обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також, нормою пункту 2.1 «а» вказаних Правил визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім того слід зазначити, що на підставі приписів частини 1 статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.
У відповідності до припису частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Отже, виходячи з санкцій норм права, за вчинення яких притягається правопорушник ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме:
а) частини 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;
б) частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,-
суддя доходить обґрунтованого висновку про те, що більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ним є саме проступок, кваліфікований за частиною 5 статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушень, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність винного, і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених санкцією частини 5 статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 2400 х 17,00 гривень = 40800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Приходячи до такого, суд керується нормою частини 1 статті 28 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка прямо зазначає, що оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.
Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.
Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 року, з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3028,00 гривень.
Таким чином, у зв'язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3028 гривень = 605,60 гривень.
Приходячи до такого, суддя не вбачає підстав для застосування приписів пунктів 12 або 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із недоведеністю наявності передумов задля цього.
Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 року і частиною 5 статті 7, статтями 15, 23, 27, 28, 33 - 35, 36, 38, 40-1, частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями),-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних проступків, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40800,00 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, із зарахуванням штрафу на наступні банківські реквізити: номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300. Отримувач: ГУК Харківської області - код -21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) - електронне адміністрування податку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), із зарахуванням на наступні банківські реквізити: отримувач: ГУК у місті Києві /місто Київ/ 22030106. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку). Номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, інакше - постанова надсилається для примусового виконання, у порядку якого стягується подвійний розмір штрафу, тобто 81600,00 гривень (вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 копійок),та витрати на облік цього правопорушення, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанову прийнято, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко