Єдиний унікальний номер 448/1091/24
Провадження № 1-кс/448/258/24
про скасування арешту майна
(повний текст)
10.09.2024 року слідчий суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , а також начальника СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_4 поданого в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024141230000153 від 15.06.2024 року, -
Адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді в інтересах ОСОБА_3 із клопотанням про скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141230000153 від 15.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, в частині позбавлення ОСОБА_3 права користуватися транспортним засобом марки «Honda CR-V», 2019 року випуску, реєстр.№ НОМЕР_1 .
Клопотання мотивоване тим, 14.06.2024 року працівниками ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області було вилучено транспортний засіб марки «Honda CR-V», 2019 року випуску, реєстр.№ НОМЕР_1 , свідоцтво про його реєстрацію, а також ключ до замка запалювання двигуна транспортного засобу у зв'язку із тим, що під час перетину держаного кордону України було встановлено, що даний автомобіль перебуває у розшуку Інтерпол. По даному факту було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141230000153 від 15.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України.
Стверджує, що ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 19 червня 2024 року, з метою забезпечення збереження речових доказів було накладено арешт на транспортний засіб марки «Honda CR-V», 2019 року випуску, реєстр.№ НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію такого, а також ключ до замка запалювання двигуна транспортного засобу, власником якого являється громадянка ОСОБА_3 . Даний автомобіль остання придбала на території України, такий був оглянутий відповідними працівниками ТСЦ МВС та експертом, в результаті чого було здійснено реєстрацію права власності. Враховуючи той факт, що вищевказаний автомобіль ОСОБА_3 придбала 24.06.2020 року, а такий був оголошений в розшук лише 13.02.2024 року, тому, наявні всі підстави вважати, що остання є законним власником такого. Транспортний засіб використовується ОСОБА_3 виключно для власних потреб і його арешт створює для неї та її сім'ї значний дискомфорт. Накладення арешту на вказаний транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію порушує права власника ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав, з підстав зазначених в такому та пояснив, що вказаний транспортний засіб був придбаний його довірителькою раніше, ніж такий оголошений в розшук, а тому наявні всі підстави вважати, що остання є законним власником такого. Крім того зазначив, що при купівлі даного автомобіля, такий був оглянутий відповідними працівниками ТСЦ МВС та експертом, в результаті чого було здійснено реєстрацію його права власності за громадянку ОСОБА_3 . Просив суд клопотання задовольнити.
Начальник СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області проводить досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141230000153 від 15 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України. Так, в ході досудового розслідування встановлено, що автомобіль марки «Honda CR-V», 2019 року випуску, реєстр.№ НОМЕР_1 значиться за обліками викраденого автотранспорту Генерального Секретаріату Інтерполу. Вказаний транспортний засіб, свідоцтво про його реєстрацію, а також ключ до замка запалювання двигуна автомобіля постановою слідчого було визнано речовими доказами, та з метою забезпечення збереження таких слідчим суддею було накладено арешт на них. На даний час досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває, однак жодній особі не повідомлено про підозру, слідчі дії із вказаним транспортним засобом не проводяться, такий зберігається на спеціальному майданчику, у зв'язку з відсутністю гаражного приміщення на території ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області. Поклалась на розсуд суду при вирішенні вказаного клопотання.
Заслухавши пояснення представника власника майна та представника органу досудового розслідування, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями статей 7 та 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим кодексом.
Згідно статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Також статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, серед яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою ст.131 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості.
Згідно статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Судом встановлено, що 15.06.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141230000153 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.198 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що СВ відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області здійснював досудове розслідування кримінального провадження №12024141230000153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, а саме щодо таких подій: 14.06.2024 року до відділення поліції №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області надійшло телефонне повідомлення на спецлінію «102» про те, що працівниками прикордонної служби МПП Шегині» виявлено транспортний засіб - автомобіль марки «Ноnda СR-V», під керуванням громадянки України ОСОБА_3 , який значиться в обліках Генерального секретаріату МОКП- Інтерпол, як викрадений 10.10.2019 року, країна - ініціатор розшуку Канада.
Ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 19.06.2024 (справа 448/1091/24) накладено арешт у вигляді заборони відчуження, користування та розпорядження на автомобіль «Honda CR-V» 2019 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 8048, а також ключ до замка запалювання двигуна вказаного транспортного засобу.
Метою накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб, свідоцтва про його реєстрацію, а також ключа до замка запалювання двигуна було забезпечення збереження речових доказів.
Статтею 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Учасник судового провадження, який подав таке клопотання, має довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
У п. 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» від 05 березня 2019 року (Заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави-учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.
Обмеження права власності на речові докази не буде свавільним та відповідатиме засаді законності із дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності особи лише у разі, якщо досягнення мети збереження речового доказу неможливо у інший спосіб, окрім як застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за ст.170 КПК України буде свідчити, по-перше те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що майно, на яке накладено арешт, належить: 1) третій особі, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.п. 1-4 ч.1 ст. 96-2 КК України, за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 2) юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; 3) юридичній особі, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, а також юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як було з'ясовано судом, до теперішнього часу жодній особі у кримінальному провадженні про підозру не повідомлено, слідчим не надано суду доказів того, що на даний час з майном проводяться слідчі та процесуальні дії, не вказано про необхідність їх проведення, а арешт, який був накладений на вказане майно власника - громадянки ОСОБА_3 , позбавляє її права мирно володіти своїм майном.
Окрім цього вищевказаний транспортний засіб зберігається на відкритому майданчику протягом тривалого часу, де він зазнає корозії внаслідок погодних умов, тощо.
Також, громадянка ОСОБА_3 добросовісно набула вказаний транспортний засіб, оскільки вказаний автомобіль такою був придбаний та зареєстрований у законний спосіб, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, підстави для перебування транспортного засобу під арештом (в частині користування) в даний час відпали і його повернення громадянці ОСОБА_3 у користування не потягне будь-яких негативних наслідків.
Накладений арешт в частині заборони відчуження та розпорядження майном (вказаним автомобілем) продовжує свою дію та не скасовується, оскільки автомобіль є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та відповідно існує необхідність у забезпеченні збереження даного доказу.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Щодо вимог клопотання в частині зобов'язання слідчого передати вказаний транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію та ключ до замка запалювання двигуна автомобіля на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , то слідчий суддя вважає, що дана вимога є безпідставною, оскільки є похідною від вимоги в частині скасування арешту в частині заборони користування зазначеним майном, яку слідчим суддею задоволено.
Підсумовуючи, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах громадянки ОСОБА_3 , як власниці майна, про скасування арешту підлягає частковому задоволенню, з наведених вище мотивів і підстав.
Слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_3 до вирішення по суті кримінального провадження №12024141230000153 від 15.06.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України,- забезпечити належне зберігання арештованого майна у незмінному стані та безперешкодно надавати доступ до такого органам досудового розслідування для проведення процесуальних дій, а також для перевірки стану збереження арештованого майна, а також попередити останню про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України - за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
Відповідно до ст.169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.170, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотанняадвоката ОСОБА_4 поданого в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024141230000153 від 15.06.2024 року, - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 19.06.2024 року на транспортний засіб - автомобіль марки «Honda CR-V», 2019 року випуску, реєстр.№ НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 8048, а також ключ до замка запалювання двигуна вказаного транспортного засобу, належні громадянці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - в частині заборони користування вказаним майном та передати зазначений транспортний засіб, свідоцтво про його реєстрацію та ключ до замка запалювання двигуна автомобіля на відповідальне зберігання власнику.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_3 до вирішення по суті кримінального провадження №12024141230000153 від 15.06.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України,- забезпечити належне зберігання арештованого майна у незмінному стані та безперешкодно надавати доступ до такого органам досудового розслідування для проведення процесуальних дій, а також для перевірки стану збереження арештованого майна.
Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України - за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
Ухвала слідчого судді в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 12.09.2024 року
Слідчий суддя ОСОБА_1