12 вересня 2024 року
м. Київ
справа №149/1412/24
адміністративне провадження № К/990/34034/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відпвоідач), в якому просив:
- скасувати постанову № 75 від 23 лютого 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частини другої статті 210-1 КУпАП.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ КАС України закріплений розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ.
Особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ встановлені статтею 272 КАС України.
Згідно частини третьої статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Зокрема, статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом оскарження в цій справі є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 210-1 КУпАП.
Отже, нормами КАС України не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку судового рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що предметом спору у цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, у відкритті касаційного оскарження слід відмовити.
Керуючись статтями 272, 286, 333 КАС України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов