12 вересня 2024 року
м. Київ
справа №580/6124/21
адміністративне провадження №К/990/30828/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я.,
здійснивши дії щодо підготовки справи у справі № 580/6124/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до касаційного розгляду,
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України під час підготовки справи до розгляду суд вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.
Головним управлінням ДПС у Черкаській області заявлено клопотання про бажання брати участь у касаційному розгляді адміністративної справи.
Вирішуючи вказане клопотання, касаційний суд виходить з наступного.
Згідно з імперативними вимогами стаття 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи заявлене клопотання, слід зазначити, що Верховний Суд перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Верховний Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.
Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі № 361/3009/16-ц.
Враховуючи викладене, у клопотанні Головного управління ДПС у Черкаській області про розгляд справи у судовому засіданні за участі його представника слід відмовити.
Відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 3, 248, 256, 340, 345, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про розгляд справи у судовому засіданні за участі його представника відмовити.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на 12 вересня 2024 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею й оскарженню не підлягає.
...........................
І.Я.Олендер,
Суддя Верховного Суду