11 вересня 2024 року
м. Київ
справа №420/23857/24
адміністративне провадження № Пз/990/8/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П., розлянувши подання судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи № 420/23857/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за участі третьої особи на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 за участі третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які викладені у листі №943/15033 від 18.07.2024, щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням у ній посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, та із зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2023, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії починаючи з 01.02.2023;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням у ній посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, та із обов'язковим зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2023, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії починаючи з 01.02.2023;
Ухвалою від 02.08.2024 Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/23857/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
09.09.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду зареєстровано подання судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В. від 06.08.2024 про розгляд справи № 420/23857/24 Верховним Судом як судом першої інстанції (далі - подання) в порядку частини першої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової обґрунтовано тим, що згідно відомостей з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", крім цієї справи, у провадженні судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В. перебувають справи: № 420/23184/24, № 420/23195/24, № 420/23197/24, № 420/23857/24, № 420/24002/24, які надійшли в період з 22.07.2024 по 29.07.2024, позивачами у яких є військові пенсіонери, а предмет спору стосується правомірності дій ТЦК щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За даними ЄДРС Одеський окружний адміністративний суд за період з 22.07.2024 по 29.07.2024 відкрив провадження у 75 аналогічних справах.
Усі вищевказані справи підпадають під визначення типових адміністративних справ згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у всіх цих справах:
- позивачі є військовими пенсіонерами та отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- позовні вимоги заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- спірні відносини стосуються правомірності дій органу ТЦК щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі № 440/5330/24 як зразковій, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Частиною другою статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, уважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, у тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.
Необхідно зазначити, що інститут зразкових справ запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової справи як зразкової має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону для визначення доцільності ухвалення зразкового рішення у згаданій категорії спорів, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у справах № 360/1809/20, № 620/4149/20, № 300/3440/20, № 600/3364/22-а, № 240/19602/22 про те, що інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні правовідносини, а також відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень.
Верховний Суд констатував, що лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ може бути підставою для висновку про доцільність ухвалення рішення у зразковій справі задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовної практики у певній категорії спірних правовідносин та швидкого розгляду значної кількості однотипних справ.
Крім того, кількісний показних типових справ безумовно має значення при вирішенні питання про доцільність ухвалення зразкового рішення. Це вбачається безпосередньо зі змісту частини першої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте необхідно також зауважити, що доцільність ухвалення зразкового рішення у певній категорії типових спорів повинна виводитися передусім через призму завдання Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Тобто "доцільність" є дещо ширшою категорією, аніж "кількість" однотипних спорів, які потребують однакового підходу до їх вирішення, тож не може визначатися виключно кількісним показником справ, які у розумінні пункту 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України мають ознаки типових, відтак механізм ухвалення зразкового рішення не потрібно застосовувати/розглядати лише як спосіб зменшити навантаження на суди першої інстанції.
Якщо виходити з того, що інститут зразкової справи є одним із способів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики, то в такому сенсі основним орієнтиром для застосування цього механізму, на думку колегії суддів, має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин.
Основним орієнтиром для застосування механізму ухвалення зразкового рішення, на думку колегії суддів, має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин.
Тобто має існувати чітко окреслена проблема чи складність у правозастосуванні (зумовлена, приміром, невизначеністю чи суперечливістю законодавчого регулювання певних відносин) на прикладі типових справ, кількість яких у поєднанні з необхідністю узгодження підходів до їх вирішення і визначатиме доцільність ухвалення зразкового рішення в певній категорії спорів.
Також варто додати, що неоднаковість підходів до вирішення однотипних спорів може проявитися, коли складеться певна (суперечлива чи неоднакова) судова практика їх розгляду судами першої та апеляційної інстанцій, яка власне і засвідчить цю відмінність у правозастосуванні.
У такому контексті зразкове рішення слугуватиме для судів першої та апеляційної інстанцій своєрідним взірцем, орієнтиром того, як потрібно застосовувати закон і вирішувати подібні справи.
Аналогічну позицію з приводу мети застосування процесуального механізму ухвалення зразкового рішення було висловлено в ухвалах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №420/13452/20, від 07.11.2022 у справі № 600/3364/22-а та у справі № 480/4640/22.
Однак, у поданні судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В. не розкрито, у чому виявляється проблема застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; не розтлумачено неможливість надання самостійної відповіді на поставлені ним питання, з приводу яких пропонує висловитися Верховному Суду.
На думку колегії суддів, недостатньо передати для вирішення Верховному Суду справу (як зразкову) тільки тому, що такі справи непоодинокі; передусім має існувати правова проблема, яка потребує однакового вирішення для значної кількості (типових) справ, а не лише справа/справи, у яких необхідно постановити рішення.
Водночас Верховним Судом сформовано сталу судову практику щодо спірних правовідносин, зокрема, щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується постановами Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 340/608/23, 01.08.2024 у справі № 260/1576/23, від 22.08.2024 у справі № 580/12209/23.
За правилами частини шостої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини першої та (або) другої цієї статті.
Оскільки у цьому випадку зазначені у поданні підстави не зумовлюють доцільності розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової, тобто подання не відповідає вимогам частини першої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті провадження за поданням судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи № 420/23857/24 у порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України слід відмовити.
Враховуючи викладеного та керуючись статтями 4, 248, 290 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження за поданням судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В.. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи № 420/23857/24.
Подання судді у справі № 420/23857/24 разом з доданими документами повернути до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук
А.І. Рибачук
О.П. Стародуб