11 вересня 2024 року місто Київ
Справа №755/13285/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13667/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), Мазурик О.Ф., Немировська О.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року (у складі судді Савлук Т.В.)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електроенергію
Короткий зміст позовних вимог
Позивач Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 13 832 грн 05 коп., а також судовий збір та витрати на надання правничої допомоги.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за адресою: АДРЕСА_1 . Під час перевірки представниками оператора системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» виявлено порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме порушення п. 2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню 8.4.2 ПРРЕЕ - «відсутність пломби з відбитками тавр ОСР, яка встановлена на клемній кришці електролічильника», про що складено Акт порушення № 003012 від 01 лютого 2023 року. На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПРРЕЕ за період з 01 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року відповідно до п. 8.4.11 та за формулою № 5, визначеною главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. У зв'язку із наведеним, нарахована сума склала 13 832 грн 05 коп. та станом на 01 серпня 2023 року дана заборгованість відповідачем не сплачена.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 13 832,05 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» судовий збір у розмірі 2 684 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з таким рішенням в частині вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу, представник позивача - Гаєва Юлія Володимирівна 18 червня 2024 року засобами поштового зв'язку подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд змінити рішення в оскаржуваній частині та стягнути з відповідача 5 000 грн на користь позивача.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт зазначає, що позивачем суду першої інстанції надані належні та допустимі докази щодо надання позивачу правничої допомоги у справі, а тому суд дійшов передчасних висновків щодо недоведеності факту понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Вказує, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено докази позивача про понесенні ним витрати на правничу допомогу.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі отримав 16 липня 2024 року, що підтверджується зворотним повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 15 серпня 2006 року по теперішній час та є споживачем послуг з постачання електричної енергії, що здійснює ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
У пункті 8.2.4. ПРРЕЕ зазначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, ознак втручання в параметри розрахункових засобів обліку вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Пунктом 8.2.5. передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
01 лютого 2023 року під час перевірки за адресою відповідача виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме порушення п. 2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню 8.4.2 ПРРЕЕ - «відсутність пломби з відбитками тавр ОСР, яка встановлена на клемній кришці електролічильника». На підставі виявленого порушення було складено Акт порушення № 003012 від 01 лютого 2023 року.
21 березня 2023 року відбулося засідання комісії по розгляду акта про порушення № 003012 від 01 лютого 2023 року (протокол засідання комісії № 242 від 21 березня 2023 року) щодо порушення правил користування електричною енергією для населення, на якому було прийнято рішення провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПРРЕЕ за період з 01 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року відповідно до пункту 8.4.11 та за формулою № 5, визначеною главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Відповідач не була присутня на засіданні комісії. Нарахована сума до сплати склала 13 832 грн 05 коп.
21 березня 2023 року позивачем на адресу: АДРЕСА_1 направлено вимогу щодо сплати вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 13 832 грн 05 коп.
Станом на 01 серпня 2023 року заборгованість за Актом порушення № 003012 від 01 лютого 2023 року відповідачем не погашена.
Також судом встановлено, що 15 квітня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» та адвокатом Гаєвою Юлією Володимирівною укладено договір № 308-20 про надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до п. 3.2 договору Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг в день прийняття судом першої або апеляційної або касаційної інстанції судового рішення, яким закінчується розгляд справи в суді відповідної інстанції або у випадку настання інших обставин, що зумовлюють припинення надання правової допомоги за договором.
Згідно із п. 4.2 Додаткової угоди № 3 від 28 квітня 2021 року до договору № 308-20 про надання правничої (правової) допомоги від 15 квітня 2020 року розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За правилами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на таке.
Відмовляючи у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами норм статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 ЦПК України).
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, позивачем було подано, зокрема, копію договору про надання правової допомоги № 308-20 від 15 квітня 2020 року. Відповідно до п. 3.2 договору Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг в день прийняття судом першої або апеляційної або касаційної інстанції судового рішення, яким закінчується розгляд справи в суді відповідної інстанції або у випадку настання інших обставин, що зумовлюють припинення надання правової допомоги за договором. Згідно із п. 4.2 Додаткової угоди №3 від 28 квітня 2021 року до договору № 308-20 про надання правничої (правової) допомоги від 15 квітня 2020 року розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
На виконання вказаних вимог договору позивачем також подано Акт надання послуг від 19 грудня 2023 року, відповідно до якого вартість послуг склала 5 000 гривень, та у якому детально описано обсяг та зміст наданих послуг.
Висновок суду про відмову у стягнення витрат на професійну правничу допомогу через ненадання доказів сплати понесених витрат є помилковим, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
Указана судова практика є незмінною.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та не висловлено доводів щодо їх неспівмірності, а тому відсутні правові підстави для відмови у стягненні цих витрат на користь позивача.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 5 000 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 376 ЦПК України)
Оскільки судом першої інстанції неправильно витлумачено положення п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦРК України, рішення Дніпровського районного суду від 10 травня 2024 року підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу з ухваленням нового про стягнення таких витрат.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині розподілу судових витрат, судовий збір за подання апеляційної скарги на таке рішення не сплачувався.
Позивачем не заявлялося до стягнення інших судових витрат в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, відсутні підстави для перерозподілу судових в суді апеляційної інстанції на підставі положень статей 141 та 382 ЦПК України.
Керуючись статтями 12, 81, 137, 141, 259, 263, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року в частині відмови в стягненні витрат на правничу допомогу скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідачО.В. Желепа
Судді:О. Ф. Мазурик
О. В. Немировська