Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/12738/2024
11 вересня 2024року місто Київ
справа № 752/22587/23
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кордюкової Ж.І., повний текст рішення складено 26 квітня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та 3% річних,-
У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з:
централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 21174,21грн. за період з 01 жовтня 2015 року по 31 липня 2023 року;
внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 352,71 грн.;
три відсоткирічних у розмірі 2923,21грн;
інфляційні втрати у розмірі 14375,02 грн.
В обґрунтування вимог посилався на те, що 05 серпня 2014 рокув газеті «Хрещатик» №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК«Київводоканал», що перейменоване на ПрАТ«АК«Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем).
Зазначав, що повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживача від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
Вказував, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та споживачем житлово-комунальних послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових мереж).
Зазначав, що 01 жовтня 2015 року між ПАТ «АК «Київводоканал» та ОСОБА_1 укладеного договір №0059343 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Посилався на те, що внаслідок неналежного виконання протягом тривалого часу зобов'язаньза договором у відповідача виникла заборгованість, яку і просить стягнути позивач з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року позов ПрАТ «АК «Київводоканал» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 жовтня 2015 року по 31 липня 2023 року у розмірі 20821,50 грн., заборгованість за внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 352,71 грн., 3% річних від простроченої суми за період з жовтня 2015 року по січень 2022 року у розмірі 2923,21 грн., інфляційні втрати у розмірі 14375,02 грн. та судовий збір у розмірі 2684 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог посилалася на те, що суд першої інстанціцї не дослідив та не надав оцінку поданої нею 16 квітня 2024 року заяви про застосування позовної давності (заява з відміткою суду додається), в якій обґрунтовувалися та наводилися обставини пропуску позовної давності позивачем.
Вказувала, що позивачем у позовній заяві та у довідці №9664/8/8/02-23 від 19 вересня 2023 року зазначалося, що заборгованість з оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення виникла в період з 01 жовтня 2015 року по 31 липня 2023 року.
Зазначала, що оскільки позивачем, окремо в позові не визначено розмір заборгованості в межах строку позовної давності та не доведено поданими доказами її розмір в межах строку позовної давності, вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку пропуском строку позовної давності.
10 вересня 2024 року від позивача на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, (в редакції чинній на час відкриття та призначення справи до розгляду) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» від 19 червня 2024 року, який набрав чинності 19 липня 2024 року, установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року №1198, яким внесено зміни до закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.
Стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IVдоповнена п.5, згідно якого виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV (чинного на час виникнення спірних правовідносин) договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК«Київводоканал», що перейменоване на ПрАТ«АК«Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. У разі відмови споживача від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором міни від 28 березня 2008 року №774725.
01 жовтня 2015 року між ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» та ОСОБА_1 укладено договір №0059343 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, відповідно до умов якого ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язалось своєчасно надавати послуги відповідної якості з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), а відповідач зобов'язалась своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, визначених договором.
Відповідно до довідки ПрАТ «АК «Київводоканал» від 19 вересня 2023 року №9664/8/8/02-23 ОСОБА_1 має заборгованість перед ПрАТ «АК «Київводоканал» за період з 01 жовтня 2015 року по 31 липня 2023 року за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 20821,50 грн. та за абонентське обслуговування в розмірі 352,71 грн.
Згідно з розрахунком, зробленим позивачем, за період з жовтня 2015 року по липень 2023 року заборгованість відповідача по оплаті послуг з централізованого водопостачання та водовідведення становить 20821,50 грн., заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування - 352,71 грн., 3% річних складають 2923,21 грн., інфляційні втрати 14375,02 грн.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.
09 листопада 2017 року набув чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII на підставі якого втратив чинність Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтями 7, 8Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачем наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01 жовтня 2015 року по 31 липня 2023 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для їх задоволення.
Разом з тим, колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглядав справу в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви було направлено відповідачу за адресою її місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с. 40). Однак конверт з зазначеними документами повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.42-43).
04 квітня 2024 року відповідач отримала копію позовної заяви з додатками у суді першої інстанції, про що свідить її розписка (а.с.44).
Відповідач, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вказувала на те, що суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінку поданої нею 16 квітня 2024 року заяви про застосування позовної давності, в якій обґрунтовувалися та наводилися обставини пропуску позовної давності позивачем.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додала копію заяви про застосування строку позовної давності, на якій міститься штамп вхідної кореспонденції Голосіївського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року.
Разом з тим, вказана заява відсутня в матеріалах справи, відповідно не досліджувалася судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Отже, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ПрАТ «АК «Київводоканал», виходячи з наступного.
Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).
Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України продовжувалася.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що до вимог про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 жовтня 2015 року по 11 березня 2017 року має бути застосовано наслідки пропуску строку позовної давності.
Оскільки відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем, однак ОСОБА_1 належним чином не виконувала обов'язок зі сплати вказаних послуг, а відтак з останнього на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягає стягненню заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 12 березня 2017 року по 31 липня 2023 року у розмірі 17927,40 грн. та заборгованість за внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 352,71 грн.
Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
24 лютого 2022 року з 5-30 год. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено воєнний стан.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період военного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, нені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
З розрахунків наданих позивачем вбачається, що ним здійснені нарахування 3% річнихта інфляційних втрат за період з 01 жовтня 2015 року по лютий 2022 року.
Так, розрахунок 3% річних проводиться за формулою: RPS=S*Q*V/D/100, де S - сума заборгованості, Q - кількість днів прострочки, V -3%, D - кількість днів у році, 100 - 100%.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 2322,34 грн. за період з 12 березня 2017 року по лютий 2022 року.
Розрахунок інфляційних втрат обчислюється за такою формулою: IV=(S*I/ 100 - S) *Q/DM, де S- сума заборгованості, I - індекс інфляції, Q - кількість днів прострочки, DM - кількість днів у місяці, 100 - 100%.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 11270,65 грн. за період з 12 березня 2017 року по лютий 2022 року.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову ПрАТ «АК «Київводоканал».
Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, понесені в суді першої інстанції в розмірі 2223,69 грн., а з позивача на користь відповідача судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 690,46 грн.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та 3% річних- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», місцезнаходження: місто Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664 заборгованість по сплаті за послуги з центрального водопостачання та центрального водовідведення у розмірі 17927 грн. 40 коп., заборгованість за внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 352 грн. 71 коп., 3% річних в розмірі 2322 грн. 34 коп., інфляційні втрати в розмірі 11270 грн. 65 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2223 грн. 69 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», місцезнаходження: місто Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664 на користь ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 690 грн. 46 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: