справа №755/8752/16-ц Головуючий у суді І інстанції: Гаврилова О.В.
провадження №22-ц/824/12166/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
10 вересня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,
секретар судового засідання: Дуб С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Дідика Ігоря Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 (правонаступниці померлого відповідача - ОСОБА_2 ) на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 травня 2024 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
У травні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
01 вересня 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, яким ухвалено стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 3 780 225,00 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6890,00грн, а всього суму в розмірі 3 787 115,00 грн.
26 квітня 2024 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Дідика І.М., направила на адресу суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 вересня 2016 року в цивільній справі №755/8752/16-ц, в якій просив залучити до участі у справі спадкоємця (правонаступника) відповідача - ОСОБА_1 , поновити останній пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути заочне рішення, скасувати його та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення повернуто заявнику.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, адвокат Дідик Ігор Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 (правонаступниці померлого відповідача - ОСОБА_2 ) подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та повернути справу для подальшого її розгляду в суді першої інстанції для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01.09.2016 року у справі № 755/8752/16-ц.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що внаслідок смерті ОСОБА_2 та прийняття його спадщини, ОСОБА_1 набула абсолютно всіх прав та обов'язків які мав її покійний чоловік, в тому числі і право звернення до Дніпровського районного суду міста Києва про перегляд заочного рішення.
Зазначав, що у заяві про перегляд заочного рішення було наведене належне обґрунтування чому із даною заявою звертається саме ОСОБА_1 та акцентовано увагу суду першої інстанції на правонаступництві заявниці усіх прав та обов'язків ОСОБА_2 - відповідача у справі, а також наведено поважні причини неявки покійного ОСОБА_2 в судові засідання у справі. Також, у даній заяві було наведено докази, що мають істотне значення для вирішення справи та обґрунтовано необхідність перегляду заочного рішення.
Вважає, що суд першої інстанції у відповідності до положень чинного законодавства повинен був розглянути заяву ОСОБА_1 у судовому засіданні за участі сторони заявника та його представника, та лише за результатами розгляду цієї заяви ухвалити рішення про задоволенні даної заяви та здійснити перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01.09.2016 року у справі №755/8752/16-ц або ж відмовити у задоволенні цієї заяви.
14 червня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача - адвоката Опольського А.Е., в якому просив за результатами розгляду заяви про перегляд заочного судового рішення по цивільній справі № 755/8752/16-ц від 01.09.2016 року відмовити у її задоволенні.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги зазначав те, що після винесення заочного рішення суду першої інстанції від 01.09.2016 року позивач та його представник (адвокат Опольський А.Е.) неодноразово зустрічався з відповідачем ОСОБА_2 і вели з ним перемовини стосовно прискорення ним виконання судового рішення та повернення боргу ОСОБА_3 .. При цьому ОСОБА_2 ніколи не заперечував факт отримання ним від ОСОБА_3 зазначених у розписці коштів, факт написання ним відповідної розписки і не заперечував справедливість заочного судового рішення від 01.09.2016 року. Неможливість швидкого повернення боргу ОСОБА_2 обгрунтовував існуючими у нього фінансовими негараздами.
Також зазначав, що саме внаслідок визнання справедливості заочного рішення ОСОБА_2 не скористався своїм правом його оскаржити, і пропустивши відповідний процесуальний строк, взагалі втратив це право із своєї добрової волі.
В подальшому щодо ОСОБА_2 було заведено виконавчі провадження Дніпровським районним відділом Державної виконавчої служби у м. Києві (Києво-Святошинським районним відділом Державної виконавчої служби у Київській області). Останнє виконавче провадження № 54380225 і досі не закрите, і ОСОБА_2 за свого життя весь час комунікував з державними виконавцями.
Представник позивача зазначив у своєму відзиві, що про це було відомо і дружині ОСОБА_2 , оскільки інколи, коли адвокат Опольський А.Е. телефонував додому ОСОБА_2 , вона брала замість нього трубку і розмовляла з адвокатом, розуміючи, хто він та яку роль виконує.
Представник позивача вважає, що право на оскарження заочного судового рішення від 01.09.2106 року у справі № 755/8752/16-ц у ОСОБА_2 , припинилося задовго до його смерті внаслідок його добровільного рішення. Тому утрачене ОСОБА_2 право не перейшло у спадщинку і входить до спадкової маси, набутої його спадкоємицею-дружиною, а посилання представника заявника про те, що начебто сам ОСОБА_2 та його дружина - ОСОБА_1 , не були обізнані у тому, що є боргові цивільно-правові вимоги стягувача ОСОБА_3 до ОСОБА_2 є неправдивими.
18 червня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (уточнений) від представника позивача - адвоката Опольського А.Е., в якому просив зокрема у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03.05.2024 року відмовити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи заяву про перегляд заочного рішення заявнику, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_1 не є відповідачем у справі та відповідно не є суб'єктом звернення до суду з цією заявою.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, зі змісту вказаних положень статей 284 та 288 ЦПК України вбачається, що заява про перегляд заочного рішення суду в порядку, передбаченому статтями 284-289 ЦПК України, може бути подана саме відповідачем.
Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, позовна заява повертається заявнику.
Відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження.
Встановлено, що 01 вересня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва розглянув справу про стягнення коштів, учасниками якої були ОСОБА_3 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач), ухваливши заочне рішення у справі № 755/8752/16-ц, який стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 3 780 225,00 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6890,00грн, а всього суму в розмірі 3 787 115,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 з заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року у встановлені законом строки не звертався.
В подальшому стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку повертаючи заяву про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 заявнику, оскільки ОСОБА_1 не має процесуального права подавати заяву про перегляд заочного рішення, оскільки вона не є ані відповідачем, ані його представником у справі, тому висновок суду про те, що заяву і додані до неї документи слід повернути заявникові є законними та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявники є процесуальними правонаступниками померлого відповідача, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з доданих до апеляційної скарги письмових доказів видно, що ОСОБА_2 помер після ухвалення рішення суду першої інстанції у справі, а отже відповідно до ст.ст.46, 47 ЦПК України і ст.ст.26,30 ЦК України ОСОБА_1 не набула статусу відповідача.
Проте вказана обставина не є перешкодою для апеляційного оскарження заочного рішення в загальному порядку як особами, які не були залучені до участі у розгляді справи, оскільки суд фактично вирішив питання про їх права і обов'язки.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку повернення заяви про перегляд заочного рішення та вірно застосував положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката Дідика Ігоря Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 (правонаступниці померлого відповідача - ОСОБА_2 ) залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «12» вересня 2024 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Д.Р. Гаращенко
В.І. Олійник