1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 09 вересня 2024 року апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьк, українця, громадянина України, із повною вищою освітою, працюючого у ДКП «ЛУЦЬКТЕПЛО», одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України,-
за участі: прокурора в режимі відеоконференцзв'язку захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_6 та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 07 жовтня 2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 гривень та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Посилається на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 раніше отримував дохід від незаконної діяльності пов'язаної зі збутом незаконно виготовленої алкогольної продукції, таким чином є обґрунтований ризик того, що він може продовжувати злочинну діяльність у цьому напрямку та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, з урахуванням територіальної наближеності м. Луцьк до державного кордону України, є ризик того, що ОСОБА_6 , може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно перетнувши кордон.
Звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 194 КПК України, до підозрюваного, у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано лише запобіжний захід у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
Відтак, до ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України може бути застосовано виключно запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої може бути у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 19 січня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72024031300000003, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 204 КК України.
30липня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.
01 серпня 2024 року детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, що складає 10 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб та становить 30 280 гривень.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання детектива та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, до 07 жовтня 2024 року та покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання детектива, слідчий суддя зазначив, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг бути застосований до підозрюваного, не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому ч.1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів не погоджується із прийнятим рішенням слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 194 КПК України до підозрюваного, у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримано.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Колегією суддів під час апеляційного розгляду враховано доводи прокурора, щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. З огляду на те, що ОСОБА_6 раніше отримував дохід від незаконної діяльності пов'язаної зі збутом незаконно виготовленої алкогольної продукції, таким чином є обґрунтований ризик того, що він може продовжувати злочинну діяльність у цьому напрямку та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, з урахуванням територіальної наближеності м. Луцьк до державного кордону України, є ризик того, що ОСОБА_6 , може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно перетнувши кордон.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 8 ст. 194 КПК України, відповідно до яких у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_6 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, а санкцією вказаної статті передбачено покарання у вигляді штрафу від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
Відтак, до ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України може бути застосовано виключно запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої може бути визначено у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину може бути у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів, під час визначення підозрюваному ОСОБА_6 розміру застави, враховує тяжкість покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, який має постійне місце проживання у м. Луцьк, працюючого у ДКП «ЛУЦЬКТЕПЛО», одруженого, наявність утриманців, раніше не судимого та зважаючи на необхідність дотримання цілей та принципів кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків вважає за необхідне визначити заставу у 10 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку колегії суддів, саме такий вид запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
За наведених обставин апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргупрокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_6 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 10 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 30 280 гривень, яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ суду 42258617, код банку 820172, назва банку ГУ ДКСУ у м. Києві, номер рахунку за стандартом IBAN - НОМЕР_1 , призначення платежу: застава за ОСОБА_6 , по справі № 761/28112/24 в Київському апеляційному суді.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- не відлучатися з м. Луцьк без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 вересня 2024 року включно.
Роз'яснити, що підозрюваний, не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Унікальний номер справи 761/28112/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/5713/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.182 КПК України