про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі
11 вересня 2024 року Київ № 640/36070/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 930020186934 від 12.04.2021відносно перерахунку пенсії позивачу в частині зменшення основного розміру пенсії до 60% від середньомісячного заробітку замість початкового розміру пенсії у 90% та в частині обмеження виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2021 позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугою років у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Київської міської прокуратури від 29.03.2021 № 21/156 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), щодо враховується для перерахунку пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з виплатою різниці між отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, який визначено у довідці Київської міської прокуратури від 29.03.2021 № 21/156 без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром.
Позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним судом України справи № 28-у(І)/2021.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Підставою даного позову є правомірність застосування відповідачем положень Закону України «Про прокуратуру» в частині зменшення з 90% до 60% основного розміру пенсії та в частині обмеження виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Судом встановлено, щоВелика палата Конституційного Суду України ухвалою від 06.10.2022 № 2-уп/2022 об'єднала конституційні провадження у справах за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011№ 3668-VI, частини другої, абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII в одне конституційне провадження.
Велика палата Конституційного Суду України ухвалою від11.07.2023№ 13-уп/2023 об'єднала конституційні провадження у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини другої, абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII та у справі за конституційною скаргою ОСОБА_12 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, першого речення статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI в одне конституційне провадження.
Станом на час розгляду даного клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі Конституційним Судом України не розглянуто вказане вище об'єднане конституційне провадження.
Водночас, згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Суд враховує також те, що Європейським судом з прав людини 17 жовтня 2019 року ухвалено рішення у справі «Полях та інші проти України» (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/19, 23231/18 та 47749/18), що набрало чинності 20 лютого 2020 року, яка стосувалася звільнення державних службовців відповідно до Закону України «Про очищення влади», зокрема, встановив порушення статті 6 Європейської конвенції з прав людини (на справедливий суд) у зв'язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні, що право на справедливий суд протягом розумного строку було порушено, оскільки судові процедури щодо їх звільнення вже тривають більше чотирьох з половиною років і досі не завершені, тощо.
Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У той же час, згідно частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Отже, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини, у разі набрання такими рішеннями законної сили.
Таким чином, на переконання суду, набрання рішенням Європейського суду з прав людини чинності усуває перешкоди в можливості розгляду та вирішення даної адміністративної справи без прийняття Конституційним судом відповідного рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
Керуючись положеннями статті 236Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним судом України справи № 28-у(І)/2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова