11 вересня 2024 року м. Київ справа №320/3791/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний ОСОБА_2 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МОУ), в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_1 ;
- скасувати протокол Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 1 від 13.01.2022;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання II групи інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, щопозивач проходив військову службу в лавах Радянської Армії, приймав участь у бойових діях у Демократичній Республіці Афганістан та є учасником бойових дій. 25.09.2015 позивача визнано інвалідом 2 групи у зв'язку із пораненням та контузією, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується копією довідки МСЕК від 01.10.2015 серії НОМЕР_1
Проте відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 1 від 13.01.2022 позивачу було відмовлено у виплаті одноразової допомоги та не визнано право на отримання допомоги як інваліда II групи у зв'язку із пораненням та контузією, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.
Позивач вказує, що відмова Міністерства оборони України є необґрунтована, тому що прийняття позивача на військову службу та звільнення з неї проводились керівником Міністерства оборони - Міністром оборони, а тому усі видатки з виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності має провадити саме Міністерство оборони України.
Також позивач зазначає, що Міністерство оборони України повертаючи документи на доопрацювання весь час вимагало від нього надати документи, які не передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від № 975 від 25.12.2013 року та взагалі не мають жодного відношення до призначення одноразової допомоги.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що пунктом четвертим статі 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Відповідач звертає увагу, що позивач помилково вказує на те, що йому було відмовлено у виплаті одноразової допомоги, адже згідно засідання комісії № 1 від 13.01.2022 комісією було прийняте рішення про повернення документів позивача на доопрацювання з метою витребування документів, яких не вистачає для прийняття остаточного рішення щодо призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Стверджує, що позивачем не було дотримано пунктом 11 Порядку № 975 щодо подачі усіх необхідних документів, у зв'язку з чим комісією було прийняте рішення про повернення документів позивача на доопрацювання.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в період з 13.11.1984 (наказ від 14.11.1984 № 234) по 02.11.1986 (наказ від 01.11.1986 № 306), а з 03.05.1985 (наказ від 03.05.1985 № 103) по 02.11.1986 (наказ від 01.11.1986 № 306) діюча армія в Республіці Афганістан.
Згідно довідки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.04.2016 року № 259 ОСОБА_1 , 1966 року народження, дійсно проходив військову службу з 13.11.1984 по 02.11.1986, діюча армія в Республіці Афганістан з 03.05.1985 по 02.11.1986. Підстава облікова картка до в/хв. НОМЕР_2 .
Згідно довідки МСЕК серії КИО-1 № 232914 від 17.01.2005, позивачу14.01.2005 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_3 виданого 02.10.2015 року ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.
Згідно довідки до акта огляд МСЕК серія АВ № 0512276 позивач має ІІ групу інвалідності з 25.09.2015.
Зокрема, згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва Протокол № 3237 від 03.09.2015 позивач отримав порання, контузію та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Отже в подальшому, під час повторного огляду органами МСЕК, позивачу було підтверджено II групу інвалідності, проте було встановлено іншу причину втрати працездатності - внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, висновок - може працювати в створених умовах.
Як вбачається з матеріалів справи позивач вперше звернувся до відповідача з відповідною заявою для виплати одноразової допомоги в жовтні 2015 року.
Листом департаменту фінансів міністерства оборони України від 29 лютого 2016 року № 248/3/6/1063 було відмовлено у виплаті одноразової допомоги та не визнано право на отримання допомоги як інваліда II групи у зв'язку із пораненням та контузією, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби. Свою відмову відповідач мотивував тим, що був звільнений на пенсію з внутрішніх військ МВС, тому видача одноразової допомоги чинним законодавством не передбачена.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.12.2018 у справі № 367/3386/16 позов ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення одноразової грошової допомоги задоволено. Визнано дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, яка оформлена листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/1063 від 29.02.2016 року протиправними. Зобов'язано Міністерство оброни України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Згідно з витягу з протоколоузасідання Комісії МОУ № 67 від 31.05.2019, на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27.12.2018 у справі № 367/3386/16, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.
Згідно з витягу з протоколоузасідання Комісії МОУ № 130 від 26.08.2021, на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27.12.2018 у справі № 367/3386/16, позивачу повернуто документи на доопрацювання.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії МОУ № 1 від 13.01.2022 (оскаржуваний у даній справі)позивачуповернуто документи на доопрацювання. Рішення вмотивовано наступним:
«За поданими документами встановлено, що громадянина ОСОБА_3 (Київський ОТЦКСП) 02.11.1986 звільнено зі строкової військової служби та 14.01.2005 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ (довідка МСЕК серії КИО-1 № 232914 від 17.01.2005), а 25.09.2015 під час повторного огляду - особою з інвалідністю II групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серії НОМЕР_1 від 01.10.2015).
Також, за наявною інформацією, заявник до 2013 року отримував пенсію у зв'язку з установленням інвалідності, як особа, яка звільнена з органів внутрішніх справ, а з 2013 року отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до пункту 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р № 975, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.
Витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги начальницькому складу органів внутрішніх справ України мають здійснюватися органами внутрішніх справ України, проте заявником не подано витяг з наказу про виключення його зі списків особового складу органів внутрішніх справ.
Крім цього, частиною 7 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", передбачено, що у разі, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплат, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
В поданих заявником документах немає довідки органів соціального захисту населення про те, що йому не виплачувалася компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зважаючи на викладене, повернути документи ОСОБА_1 на доопрацювання з метою витребування документів, яких не вистачає для прийняття остаточного рішення щодо призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Також вважається за доцільне з'ясувати в НАСК «ОРАНТА» підтвердження або спростування факту отримання заявником страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням.».
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідачем відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.01.2022 № 1 було відмовлено у виплаті одноразової допомоги та не визнане його право на отримання допомоги як інваліда II групи у зв'язку із пораненням та контузією, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.
Водночас, як вже було встановлено судом, згідно витягу з протоколу засідання комісії МОУ № 1 від 13.01.2022 позивачу повернуто документи на доопрацювання.
Отже предметом спору у даній справі є рішення відповідача, що оформлено протоколом засідання комісії МОУ № 1 від 13.01.2022, яким позивачуповернуто документи на доопрацювання, а не відмовлено, як помилково зазанчає позивач.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ України виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Згідно пункту 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).
Пунктом 3 Порядку № 975 визначено, що у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що повернення документів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу Порядком №975 не передбачено, а тому повернення Міністерством оборони України документів позивача без прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить нормам порядку №975.
Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми суд приходить до висновку, що у відповідності до пункту 13 Порядку № 975 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було.
Водночас, прийняття Міністерством оборони України рішення про повернення на доопрацювання документів позивачу про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку № 975, оскільки положеннями цього Порядку не передбачено можливості вирішення цього питання шляхом прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постановах від 25.09.2018 у справі № 741/982/16, від 11.09.2019 у справі №760/12922/16, від 13.02.2020 у справі № 826/23240/15, від 17.02.2020 у справі № 280/27/17, від 12.03.2020 у справі № 554/1664/17, від 18.06.2020 у справі № 240/2353/19, від 30.07.2020 у справі № 806/2435/18, від 05.08.2020 у справі №678/371/17, від 29.01.2021 у справі №460/3084/20, від 30.01.2018 у справі № 806/986/16, від 22.11.2018 усправі № 735/745/16-а, від 07.03.2018 у справі №678/283/17, від 22.03.2018 у справі №288/349/17, від 11.09.2018 у справі №760/20297/16-а та від 10.04.2019 у справі №822/220/18.
Оскільки розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, однак, у даному випадку таке відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про необхідність визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та скасувати пункт 7 рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів.
В цей же час суд зазначає, що судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України,суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача з дотриманням процедури розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, наведених у даному судовому рішенні.
При цьому суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 18.03.2014 (справа №21-11а14), в якій зазначено, що оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглядав, та відповідного рішення не приймав, то суд повинен був зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 06 липня 2022 року у справі №296/8668/16-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 806/751/16, від 20 травня 2019 року у справі №276/1015/17, яки в силу до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають застосуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Крім того, у позові позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Суд звертає увагу, що відповідно статті 382 КАС України встановлення судового контролю є правом суду.
У даному випадку, позивачем не доведено, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду.
Більш того, відповідно до положень статті 373 КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 законодавчо забезпечена можливість позивача, як стягувача, на ефективне примусове виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні. Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
3. Скасувати пункт 7 рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 , оформлене протоколом Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 1 від 13.01.2022
4. Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) та додані документи щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та прийняти відповідне рішення.
5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.