про повернення позовної заяви
11 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/15934/24
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивачем, на виконання ухвали від 29.09.2024 про залишення позовної заяви без руху, подана заява про поновлення строку звернення до суду (вх. від 06.09.2024), в якій зазначається, що строк звернення до суду 3 місяці; позивач отримуючи виплати при звільненні з військової служби не мав причин і підстав сумніватися у добросовісності дій відповідача; у разі з'ясування обставин, що свідчать про невикористання ОСОБА_1 основної та/або додаткової щорічної відпустки за 2013, представником позивача було направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 щодо повідомлення про невиплачені дні відпустки та надання витягу з наказу за період березня 2013 по грудень 2013 щодо невикористаної відпустки; отримавши відповідь від Військової частини НОМЕР_1 , стало відомо, що відповідно до наказу від 18.04.2022 №108 ОСОБА_1 був переведений до нового місця несення служби, а саме до Військової частини НОМЕР_2 та відповідно до витягу з наказу Військової частини НОМЕР_2 компенсація за невикористаних дні відпусток за 2013 також не виплачувалась, тобто, ОСОБА_1 при звільненні не було нараховано та не було виплачено компенсацію за невикористану щорічну оплачувану відпустку за 2013 рік; на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено адвокатський запит з проханням повідомити про нараховані суми виплат, на які набув право ОСОБА_1 при звільненні та в тому числі виплату за невикористану відпустку за 2013 рік; в надісланому адвокатському запиті було зазначено, що у разі встановлення факту затримки розрахунку при звільненні, здійснити перерахунок та виплату середнього заробітку за період з 07.06.2024 по дату фактичного розрахунку, однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 листом повідомлено, що ОСОБА_1 на картковий рахунок 13.06.2024 був здійснений розрахунок при звільненні, також відповідачем зазначено, що для отримання інформації, щодо здійснення компенсації невикористаних днів відпусток за 2013 рік рекомендовано звернутись до 95 окремої аеромобільної бригади КВДВ; враховуючи отриману інформацію представник позивача звернувся з адвокатським запитом до Військової частини НОМЕР_1 щодо надання витягу з наказу ОСОБА_1 за період з березня 2013 по грудень 2013 щодо невикористаної відпустки; станом на 22.08.2024 відповідь надано не було, тому представник позивача після отримання листа від відповідача 07.08.2024 за №9/1930 звернувся до суду. Вже після звернення до суду, а саме 16.08.2024 надійшла відповідь від Військової частини НОМЕР_1 , де зазначено, що з березня 2013 року по грудень 2013 року про вибуття чи прибуття з будь-якої відпустки ОСОБА_1 , військова частина не може надати, тому, просить суд врахувати відповідь Військової частини НОМЕР_1 , оскільки ОСОБА_1 не вибував в відпуску в 2013 році, тому право на отримання грошової компенсації за усі дні невикористаної відпустки військовослужбовець набуває лише при звільненні з військової служби, та нарахування та виплата такої компенсації здійснюється саме за останнім місцем проходження військової служби особою. Саме після надання відповіді відповідачем на адвокатський запит, 07.08.2024 стало відомо про здійснення не повного розрахунку при звільненні ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду, слід зазначити, що відповідно до позову предметом спору є бездіяльності відповідача, яка полягає в невиплаті позивачу відповідно до статей 116, 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби, який був здійснений 27.06.2024, а з позовом звернулися 22.08.2024, тобто з пропуском встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду, останнім днем якого було 29.07.2024.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому суд враховує правові висновки, висловлені в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 по справі № 260/1587/19, відповідно до яких строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок з позивачем при звільнення проведений відповідачем 27.06.2024, отже місячний строк звернення до суду з цим позовом обраховується саме з цієї дати.
Суд звертає увагу позивача, що звернення з запитами до Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 , які не є учасниками справи, не свідчить про поважність пропуску звернення до суду, оскільки виплату грошового забезпечення, яка стала підставою для звернення до суду щодо виплати середнього заробітку, проводив ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, встановлення факту виплати/не виплати позивачу компенсації за невикористані щорічну оплачувану відпустку за 2013 рік та очікування відповіді від військових частин чи відповідача для встановлення суб'єкту, який повинен проводити таку виплату, жодним чином не стосується предмету спору в справі № 240/15934/24.
Позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом в період з 27.06.2024 по 29.07.2024, не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Таким чином, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, в клопотанні (заяві) не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, приписи ч.2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позов повертається позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Семенюк