11 вересня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 677/1426/24
Провадження № 11-сс/4820/374/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №42024242210000030, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, якою накладено арешт на майно, -
Із ухвали слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2024 року вбачається, що накладено арешт з тимчасовим позбавленням права на користування, відчуження та розпорядження на автомобіль марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; накладено арешт на 10 картонних коробок, в яких знаходяться сигарети (тютюнові вироби) «Marlboro» без марок акцизного податку у відповідності до протоколу огляду місця події від 23 серпня 2024 року.
В апеляційній скарзі представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 прохає скасувати ухвалу слідчого судді в частині тимчасового позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження на автомобіль марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 та передати автомобіль на відповідальне зберігання з правом користування.
В обґрунтування апелянт зазначив наступне.
Під час розгляду відповідного клопотання прокурора про арешт майна ОСОБА_7 не заперечував щодо задоволення клопотання в частині арешту транспортного засобу, однак просив слідчого суддю не позбавляти його права користування відповідним транспортним засобом та передати його йому на відповідальне зберігання.
Зазначає, що ОСОБА_7 не є підозрюваною особою у відповідному кримінальному провадженні, відповідний транспортний засіб оглянутий органами досудового розслідування, визнаний речовим доказом і сам його арешт, який ніким не заперечується, досягне мети досудового розслідування, оскільки позбавить останнього можливості його відчуження. ОСОБА_7 зобов'язується належним чином слідкувати за відповідним майном, оскільки відповідний транспортний засіб для нього є дороговартісним, а при першій вимозі органу досудового розслідування надати останньому належний йому транспортний засіб. Також вважає, що зберігання належного транспортного засобу в умовах майданчику для зберігання транспортних засобів на вулиці, в різноманітних погодних умовах «під відкритим небом» без його пересування та перебування на стаціонарному зберіганні, призведе до корозійних руйнувань, розгерметизації топливної та масляної системи тощо, а в загальному до втрати ним своєї вартості.
Також, звертає увагу на те, що відповідний транспортний засіб використовується апелянтом для здійснення ним своєї підприємницької діяльності, зокрема: перевезення будівельних матеріалів, деревини та санітарно - технічного обладнання.
Крім того, ОСОБА_7 проживає у сільській місцевості, має багатодітну сім'ю, яка також потребує використання транспортного засобу, як засобу переміщення до районного чи обласного центру. ОСОБА_7 хоч і є номінальним власником транспортного засобу, однак в силу вимог ст. 369 ЦК України, співвласником даного майна є дружина апелянта, оскільки відповідний транспортний засіб придбано у шлюбі, а до розгляду відповідного клопотання її залучено не було.
Вважає, що у застосуванні арешту майна в частині користування ним потреби не існує.
Заслухавши суддю-доповідача, представника власника майна, який наполягав на задоволенні своїх апеляційних вимог, прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просив залишити її без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з наступних підстав.
Прокурор відділу Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Красилівського районного суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №42024242210000030, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, а саме, незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що згідно ЄО №4087 від 23 серпня 2024 року, зареєстрованих у ВнП № 4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, 23 серпня 2024 року працівниками поліції зупинено та проведено огляд автомобіля «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , в салоні якого знаходяться понад 10 ящиків із сигаретами «Marlboro» без марок акцизного податку.
За вказаним фактом 23 серпня 2024 року внесені відомості до ЄРДР за №42024242210000030 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Старшим слідчим СВ ВнП № 4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області 23 серпня 2024 року на ділянці дороги по АДРЕСА_1 , з письмового дозволу ОСОБА_7 , проведено огляд автомобіля «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 .
В ході проведення вказаного огляду, в салоні автомобіля, виявлено понад 10 картонних коробок, в яких знаходяться сигарети (тютюнові вироби) «Marlboro» без марок акцизного податку.
За результатами проведення вказаного огляду транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , вилучено та поміщено на майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до реєстраційної картки транспортний засіб «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Аналізуючи хід та результати проведених слідчих та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні, зокрема, проведеного огляду місця події 23 серпня 2024 року, транспортний засіб «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , та понад 10 картонних коробок, в яких знаходяться сигарети (тютюнові вироби) «Marlboro» без марок акцизного податку, мають важливе доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки містять або можуть містити відомості, в яких відображатимуться обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів.
У зв'язку з вищевикладеним, 23 серпня 2024 року вказаний транспортний засіб та понад 10 коробок, в яких знаходяться сигарети (тютюнові вироби) «Marlboro» без марок акцизного податку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та є необхідним для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому буде ви користуватися в якості речового доказу у кримінальному провадженні.
Окрім цього, понад 10 картонних коробок, в яких знаходяться сигарети (тютюнові вироби) «Marlboro» без марок акцизного податку є предметом вчинення кримінального правопорушення та є необхідними для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому будуть використовуватись в якості речового доказу у кримінальному провадженні.
Так, підставою арешту транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , та понад 10 картонних коробок, в яких знаходяться сигарети (тютюнові вироби) «Marlboro» без марок акцизного податку, є те, що вони є речовими доказами, а саме знаряддям та предметом вчинення кримінального правопорушення, та зберігають на собі сліди та інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження.
27 серпня 2024 року ухвалою слідчого судді Красилівського районного суду вказане клопотання прокурора задоволено частково.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя встановив, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, а саме автомобіля марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, на думку колегії суддів, таке рішення слідчого судді не в повній мірі відповідає вимогам закону, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановляється.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Фабулою кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за ч.1 ст. 204 КК України передбачено, що предметом досудового розслідування є доказування факту незаконного придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів.
Колегія суддів зауважує, що постановою прокурора відділу Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_5 , від 23 серпня 2024 року транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Таким чином, слідчий суддя зобов'язаний у межах поданого клопотання перевірити, чи подальше користування указаним майном призведе до зміни таких його властивостей, які унеможливлять досягнення мети арешту.
Зокрема, посилаючись у клопотанні, що транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , є речовим доказом у кримінальному провадженні №42024242210000030 від 23.08.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та наявні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для його арешту, прокурор повинен був зібрати і надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що транспортний засіб, який належить ОСОБА_7 відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Крім того на даному етапі досудового розслідування та в рамках розгляду поданої апеляційної скарги колегія суддів не може вирішувати питання щодо наявності слідів вчинення кримінального правопорушення як інформації, що містить вказаний речовий доказ, оскільки це питання вноситься до компетенції осіб зі спеціальними знаннями і рішення щодо вказаного питання виноситься у формі експертного висновку.
Колегія суддів за вищенаведених обставин приходить до висновку, що вказане майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки містить відомості та може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що посилання у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речового доказу, знаходять підтвердження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що на зазначене майно рішенням слідчого судді було обґрунтовано, з дотриманням вимог закону накладено арешт, з метою збереження речових доказів.
Разом з тим, аналізуючи викладені в ухвалі слідчого судді обставини, колегія суддів вважає, що ані органом досудового розслідування, ані слідчим суддею під час постановлення свого рішення не наведено достатніх підстав, що обґрунтовують необхідність арешту вищезазначеного автомобіля техніки з забороною власнику користування ним, а очевидна істотна причина для утримання цього майна державою відсутня.
Розглядаючи клопотання про арешт майна слідчий суддя мав ретельно перевірити чи прокурор, зібрав вагомі докази, які дають право на втручання у права ОСОБА_7 , мирно володіти майном, а саме арештовувати майно останнього з метою забезпечення кримінального провадження. Однак, як встановила колегія суддів, клопотання прокурора в контексті мотивації необхідності накладення арешту на транспортний засіб, саме шляхом заборони користування, є безпідставним, оскільки за своїм змістом містить лише посилання на збереження речового доказу.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на користування майном може бути застосована лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Прокурором у своєму клопотанні та в судовому засіданні не обґрунтовано та не доведено, яким чином не застосування заборони користуватися транспортним засобом призведе до настання таких наслідків, які зможуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У випадку, якщо у подальшому наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
З урахуванням наведеного, а також меж апеляційного розгляду, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу представника, щодо майна якого вирішується питання про арешт, - ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту з тимчасовим позбавленням права на користування, відчуження та розпорядження на автомобіль марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановити нову ухвалу про часткове задоволення клопотання прокурора.
На підставі викладеного і керуючись вимогами ст. 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №42024242210000030, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України - скасувати в частині накладення арешту з тимчасовим позбавленням права на користування, відчуження та розпорядження на автомобіль марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В цій частині постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження на автомобіль марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Накласти арешт з позбавленням права відчуження та розпорядження автомобіля марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині ухвалу слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: