05 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 192/320/18
провадження № 51-2882км24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040570000003, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 ), засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
І. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, виклала вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про зміну ухвали Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2024 року стосовно ОСОБА_7 , шляхом ухвалення рішення про призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку тривалістю три роки.
Свої доводи захисникмотивує тим, що апеляційний суд при призначенні покарання не перевірив доводи ОСОБА_7 щодо реальних побоювань за своє життя і здоров'я та членів його родини від протиправних дій потерпілого, не надав оцінку доводам обвинуваченого щодо відсутності у нього умислу на вбивство, з посиланням на те, що рушниця була несправна ще з моменту придбання багато років тому, що узгоджується із висновком судово-медичної експертизи №25/3.191 від 31 січня 2018 року.
Також вважає, що суд не врахував похилого віку обвинуваченого, те, що останній одразу після подій зателефонував своїм родичам та сусідам і повідомив про обставини події, які одразу зателефонували до поліції, що свідчить про наявність обставини що пом'якшує покарання - з'явлення із зізнанням, те що він сприяв розкриттю злочину та не намагався уникнути відповідальності.
Зазначає, що суд не взяв до уваги таких обставин, що пом'якшують покарання, як вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності та вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого, що в сукупності надавало суду підстави для застосування ст. 75 КК України.
ІІ. Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2019 року ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_8 задоволено частково.
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_7 скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років. Зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк його затримання в період з 03 січня 2018 року по 06 січня 2018 року включно. Вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задоволено частково. Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року, ухвалений стосовно ОСОБА_7 змінено в частині призначеного покарання.
Постановлено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 115 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. В іншій частині вирок суду залишено без зміни.
Як установили суди, 02 січня 2018 року близько 22:30 ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , взявши з собою із дому вогнепальну зброю - двоствольну гладкоствольну мисливську рушницю НОМЕР_1 калібру моделі «БМ» № НОМЕР_2 , 1960 року випуску виробництва Тульського збройового заводу, яка згідно з висновком експерта №25/3.1./91, придатна для пострілу з лівого ствола внаслідок несправності ударного (спускового) механізму правого ствола, прийшов на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_9 , де на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків, реалізуючи свій злочинний умисел, умисно здійснив один неприцільний постріл з вищевказаної рушниці в область грудної клітини тулубу ОСОБА_9 (в область серця), чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді дробового сліпого поранення грудної клітини з ушкодженням кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, які згідно з висновком експерта № 30 від 30.01.2018 року, є прижиттєвими, розділенню не підлягають та у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню, є небезпечними для життя в момент їх утворення, від яких 02 січня 2018 року настала смерть потерпілого ОСОБА_9 , та які перебувають у причинному зв'язку з її настанням. Після чого, ОСОБА_10 із зброєю в руках покинув подвір'я ОСОБА_9
ІІІ. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просила залишити оскаржувану ухвалу без зміни, а касаційну скаргу захисника без задоволення. Захисник підтримала свою касаційну скаргу, просила її задовольнити. Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з'явилися.
IV. Мотиви суду
Згідно із ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду щодо фактичних обставин, доведеності винуватості ОСОБА_11 і правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Доводи касаційної скарги захисника про невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, є безпідставними.
Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з положеннями ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Суд апеляційної інстанції частково задовольнив апеляційну скаргу захисника та призначив ОСОБА_12 покарання за ч.1 ст.115 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що таке покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого та конкретним обставинам кримінального провадження та не вбачає підстав уважати це покарання явно несправедливим через суворість.
Доводи касаційної скарги захисника про неврахування апеляційним судом доводів ОСОБА_7 щодо його похилого віку та обставин, що пом'якшують покарання є неспроможними з огляду на таке.
Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, колегія суддів надала належну оцінку доводам, викладеним в апеляційній скарзі захисника, врахувала характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, поведінку потерпілого ОСОБА_9 , дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, є особою похилого віку, сукупність хронічних захворювань останнього, його позитивну характеристику за місцем проживання, позицію потерпілого, згідно з якою претензій до обвинуваченого у нього не має, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та похилий вік обвинуваченого.
Врахувавши сукупність наведених обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції пом'якшив ОСОБА_7 покарання, застосувавши до нього положення ст. 69 КК України та визначив йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, що відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого, та сприятиме його виправленню і перевихованню.
Суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку щодо відхилення вимог апеляційної скарги захисника про застосування положень ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки у вигляді позбавлення життя людини, а також вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому суд зазначив, що звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з урахуванням висновку колегії суддів про можливість застосування положень ст. 69 КК України та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом, а саме нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, буде суперечити меті покарання та буде недостатнім для виправлення обвинуваченого, з чим погоджується й суд касаційної інстанції.
Крім того, доводи касаційної скарги захисника про неврахування апеляційним судом таких обставин, що пом'якшують покарання, як вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності та вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого є безпідставними.
Так, із змісту ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційний суд, перевіряючи вирок в апеляційному порядку належним чином перевірив доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, та вказав, що наявність таких пом'якшуючих обставин матеріалами кримінального провадження не встановлено і захисником не було наведено жодних доказів на підтвердження цих доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх достатньо обґрунтованими, вмотивованими та переконливими.
Ухвала апеляційного суду належним чином мотивована та узгоджується з положеннями статей 370, 419 КПК України.
Оскільки істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2024 року стосовно ОСОБА_11 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3