10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 362/2926/17
провадження № 61-9922ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дулі Тетяни Володимирівни на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі як об'єкту права спільної часткової власностіта
11 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дуля Т. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року, в якій просила їх скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
06 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дулі Т. В. на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, а саме зазначення вартості спірного нерухомого майна та сплати судового збору.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.
До клопотання додано висновки про вартість спірного нерухомого майна, з яких встановлено, що ринкова вартість спірної земельної ділянки загальною площею 0,2500 га з кадастровим номером 3221487001:01:028:0043 складає 195 936,00 грн; ринкова вартість житлового будинку, загальною площею 157,3 кв. м з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - 842 445,00 грн.
Отже, для обрахунку розміру судового збору необхідно брати останню актуальну грошову оцінку спірного нерухомого майна.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За змістом касаційної скарги встановлено, що заявницею оскаржуються судові рішення, яким задоволено вимоги майнового характеру та здійснено поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки з виділом часток, як позивачці, так і відповідачу.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2017 року становив 1 600,00 грн (на момент подання позову).
Ціна позову визначається, зокрема у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна (пункт 9 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Керуючись вимогами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону розмір судового збору при зверненні із касаційною скаргою на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2024 року має обчислюватися з урахуванням вартості майна.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі16 000,00 грн (з урахуванням положень Закону про сплату судового збору для фізичних осіб в розмірі не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Заявницею сплачено судовий збір за подачу касаційної скарги в розмірі
9 345,40 грн.
Необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6 654,60 грн (16 000,00 грн -
9 345,40 грн).
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів
бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження доплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
ЄСПЛ зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Представнику ОСОБА_1 - адвокату Дулі Т. В. необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.
Касаційний суд вбачає наявність підстав для продовження заявниці встановленого судом процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для доплати судового збору.
Суд роз'яснює, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,
Продовжитипредставнику ОСОБА_1 - адвокату Дулі Тетяні Володимирівнівстановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 06 серпня 2024 року, на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік