308/13353/24
04.09.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла із ВПС «Ужгород» (віпс «Оноківці») відносно громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ 143814 від 03 серпня 2024 року, вбачається що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме о 20 год. 50 хв. 04 серпня 2024 року був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Секрет» на відстані 5 метрів до інженерних споруд та загороджень та 600 метрів до державного кордону України, на напрямку 285 прикордонного знаку на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Оноківці», який вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку, поза межами встановлених пунктів пропуску через державний кордон в складі групи. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, повідомлявся про дату та час розгляду справи належним чином, судові повістки у електронній формі направлялись на його мобільний номер телефону. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, його повідомлено про місце розгляду справи, інформація щодо стадії розгляду справи міститься розміщена на веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam//.
Поряд із цим у матеріалах справи міститься заява, у якій ОСОБА_1 , просить про розгляд справи без його участі.
З огляду на вказане вважаю за можливе розгляд справи проводити за відсутності ОСОБА_1 , який про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 204-1 КУпАП, передбачено відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади .
Частиною 2 вказаної норми передбачено адмінвідповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті .
Згідно ст.9 Закону України Про Державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він,
о 20 год. 50 хв. 04 серпня 2024 року був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Секрет» на відстані 5 метрів до інженерних споруд та загороджень та 600 метрів до державного кордону України, на напрямку 285 прикордонного знаку на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Оноківці», який вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку, поза межами встановлених пунктів пропуску через державний кордон в складі групи. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року
Матеріали протоколу про адміністративне правопорушення містять письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що його було затримано при проходженні поруч з сіткою в межах міста.
Разом із тим, згідно рапорту інспектора прикордонної служби 2 категорії - водій 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип В) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (тип Б) молодшого сержанта ОСОБА_2 , в період з 19:00 04.08.2024 року по 02:00 05.08.2024 р. він виконував наказ на охорону державного кордону України старшим прикордонного наряду «Секрет». О 20 год. 50 хв. нимн було виявлено та затримано трьох невідомих осіб на відстані 5 метрів до інженерних споруд та загороджень, та 600 метрів до державного кордону, напрямку 285-286 прикордонних знаків. Затриманих осіб ідентифіковано, як громадянин України громадянин України ОСОБА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 ; громадян України ОСОБА_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Долинська. Вищевказаних громадян України було затримано за порушення вимог ст. 9 та ст. ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, а саме за спробу незаконне перетинання державного кордону України у складі групи осіб, відповідальність за і передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Зі змісту дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , вину у вчинені правопорушення визнав.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини та вина ОСОБА_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП підтверджуються: протоколом про адміністративне затримання; протоколом особистого огляду, огляду речей і документів від 04.08.2024; рапортом інспектора прикордонної служби; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , схемою місця затримання правопорушника на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Оноківці» 04.08.2024 року, фото таблицею що додана до схеми; відеозаписом (що міститься в матеріалах справи).
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 , вимог ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України від 04.11.1991.
При цьому, як зі змісту самого протоколу так і письмових доказів та відео звернення ОСОБА_1 , вбачається що правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 мало місце 04 серпня 2024.
Наявна у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ 143814 технічна помилка у даті складання протоколу, не впливає та не спростовує факт відсутності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Відомостей про те, що ОСОБА_1 має будь-які законні підстави перебувати у прикордонній смузі, матеріали справи не містять.
Враховуючи положення ст.ст. 280, 251,255 КУпАП, вважаю, що дії поясненнями ОСОБА_1 ,за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, кваліфіковано вірно, а саме він вчинив спробу незаконного перетину ДКУ поза пунктами пропуску у складі груп осіб.
На переконання суду, наявні у справі докази є належними, достатніми, послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, те, що поясненнями ОСОБА_1 ,раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, на підтвердження іншого суду доказів не надано, беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу, тобто в межах санкції відповідної статті КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, ч.2 ст. 204-1, ст.ст. 245, 283-285, 287-291 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень) 60 коп.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош