Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2401/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Козуба Юрія Григоровича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
до Фізичної особи - підприємця Тюфанова Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення 852782,11 грн
без виклику учасників справи
Фізична особа - підприємець Козуб Юрій Григорович (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 10.07.2024 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Тюфанова Андрія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у розмірі 525912,00 грн; пені в розмірі 11322,91 грн; штрафу в розмірі 60% за порушення встановленого строку розрахунку за поставлений товар більш ніж на двадцять календарних днів у сумі 315547,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки № 179/24 від 24.05.2024 та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024, після усунення недоліків позовної заяви, позов Фізичної особи - підприємця Козуба Юрія Григоровича прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2401/24; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Проте, відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 23.07.2024 двічі була надіслана на адресу відповідача (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте повернута до господарського суду без вручення адресатові у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) належить до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, а саме до 12.09.2024р. не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
24.05.2024 між фізичною особою - підприємцем Козубом Юрієм Григоровичем (постачальник, позивач у справі) та фізичною особою - підприємцем Тюфанов Андрієм Вікторовичем (покупець, відповідач у справі) було укладемо Договір поставки № 179/24.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, поставити і передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукти харчування, товари першої потреби, господарчі товари (далі - товар).
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вказаного Договору постачальником (позивачем) у період з 29.05.2024 поставлений покупцю (відповідачу) товар на загальну суму 525912,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 59936 від 29.05.2024.
Пунктом 2.8 Договору передбачено, що покупець здійснює розрахунок за поставлений товар протягом 5 (п'яти) календарних днів, з дня підписання супровідних документів на прийнятий товар.
Проте, відповідач оплату за поставлений позивачем товар не здійснив.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Факт передачі позивачем відповідачу товару та його вартість підтверджується видатковою накладною № 59936 від 29.05.2024 та товарно-транспортною накладною № Р59936 від 29.05.2024.
Строк оплати товару, відповідно до п. 2.8 Договору поставки № 179/24 від 24.05.2024 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.
Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 525912,00 грн боргу.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з п. 6.2 Договору поставки № 179/24 від 24.05.2024, у випадку несвоєчасної або неповної сплати покупцем вартості поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару. При цьому пеня нараховується протягом всього часу існування заборгованості. У разі порушення встановленого строку розрахунку за поставлений товар (партію товару) більш ніж на 20 (двадцять) календарних днів покупець, крім пені, також сплачує постачальнику штраф у розмірі 60% від суми заборгованості.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за користування чужими грошовими коштами (відповідно до ст. 536 ЦК України) у розмірі 10% від суми боргу, за кожен день такого прострочення.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору в частині оплати товару, позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 06.06.2024 по 05.07.2024 у розмірі 11322,91 грн, а також штраф у розмірі 60% за порушення встановленого строку розрахунку за поставлений товар більш ніж на (двадцять) календарних днів в сумі 315547,20 грн.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 11322,91 грн пені та 315547,20 грн штрафу законними та обґрунтованими.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 852782,11 грн, у тому числі: заборгованість за поставлений товар у розмірі 525912,00 грн; пеня в розмірі 11322,91 грн; штраф у розмірі 315547,20 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Козуба Юрія Григоровича є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тюфанова Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 15.03.1999) на користь Фізичної особи - підприємця Козуба Юрія Григоровича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; п/р НОМЕР_4 в банку ПАТ "Південний") - заборгованість за поставлений товар у розмірі 525912,00 грн; пеню в розмірі 11322,91 грн; штраф у розмірі 60% за порушення встановленого строку розрахунку за поставлений товар більш ніж на двадцять календарних днів у сумі 315547,20 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 12791,73 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "12" вересня 2024 р.
Суддя Н.М. Кухар