Справа № 951/476/24
Провадження №3/951/329/2024
12 вересня 2024 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП
25.06.2024 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний матеріал з Сектору поліцейської діяльності №1 (смт Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП.
Згідно з ухвал судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 10.09.2024, 11.09.2024 до ОСОБА_1 застосовано привід.
Однак такий працівниками поліції не виконаний, причини невиконання суду невідомі.
12.09.2024 ОСОБА_1 з'явилася в судове засідання за викликом суду й повідомила, що між нею та сусідкою ОСОБА_2 виник словесний конфлікт.
У протоколі зазначено, що 14.06.2024 близько 18:00 гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 вчиняла хуліганські дії стосовно ОСОБА_2 , обзивала її нецензурними словами, ображала людську гідність.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суддя дойшла наступного висновку.
Статтею 173 КУпАП передбачено, що відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 161772 складений 18.06.2024, в той час як подія адміністративного правопорушення відбулася 14.06.2024.
Також згідно з рапорту сама ж ОСОБА_1 повідомляла на лінію 102 про нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .
У письмових поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від 18.06.2024 йде мова про те, що ініціатором конфлікту 14.06.2024 була ОСОБА_2 .
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Водночас необхідно зазначити, що порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. Крім того судом враховано, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 161772 від 18.06.2024 є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст.ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Тож дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні не доведена належними доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Так як відсутні належні й допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, беручи до уваги положення ст.62 Конституції України вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173, 251, 254, 256, 280, 283-285 КУпАП
закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя О. Б. Гриновець