Справа № 583/3836/24
2/583/992/24
11 вересня 2024 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 цивільну справу №583/3836/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.07.2024 представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №844996078 від 10.06.2021 у сумі 34314, 25 грн, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 10.06.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» та відповідачем укладено кредитний договір №844996078 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9750, 00 грн, який зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Однак свої зобов'язання за договором відповідач не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 34314,25 грн, з них: 9750, 00 грн - заборгованість по кредиту, 24564,25 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом. На підставі договорів факторингу право грошової вимоги по вказаному кредитному договору перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», що і стало підставою звернення до суду.
06.08.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, про причину неявки не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Приймаючи до уваги згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що 10.06.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №844996078, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV4Р68D, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 9750, 00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом за дисконтною процентною ставкою у розмірі 620,50% річних, що становить 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування ним, строком кредитування (дисконтний період) 28 днів від дати отримання кредиту.
Відповідно до п. 1.9.3 договору у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою у розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% у день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Згідно з п. 1.14.2 договору у разі настання передбаченої п. 1.9.3 договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у позичальника зобов'язань по оплаті процентів, за встановлений у п. 1.2 договору строк, у розмірі що розрахований за базовою процентною ставкою орієнтовна загальна вартість кредиту складає 14391, 00 грн і буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 4641,00 грн і суму кредиту в розмірі 9750,00 гривень (а.с. 11-13).
Відповідно до копії платіжного доручення № e00362а5-сd0с-42dе-8312-731d761сdf92 від 10.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів ОСОБА_1 згідно договору № 844996078 від 10.06.2021 в розмірі 9750, 00 гривень (а.с. 30).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 844996078 станом на 10.08.2021 ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти в сумі 35,00 гривень і його заборгованість становить 9750, 00 грн тіла кредиту та 12006, 25 грн процентів (а.с. 44).
На підставі договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», додаткової угоди № 19 від 28 листопада 2019 року, додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року, додаткової угоди № 27 від 31 грудня 2021 року та реєстру прав вимоги № 146 від 10.08. 2021 до вказаного договору, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 844996078 у розмірі 21756, 25 грн, що складається із: 9750, 00 грн заборгованість по основному боргу, 12006,25 грн заборгованість по відсоткам (а.с. 32-43).
У рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 844996078 від 10.06.2021 року на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» відповідачем грошові кошти не сплачено, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 56).
Відповідно до умов договору факторингу № 05/0820-01, укладеного 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а також додаткової угоди від 05.08.2020, додаткових угод № 1 від 10.08.2021, № 25 від 21.10.2020, №2 від 03.0.2021, №3 від 30.12.2022 року, ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними в реєстрах прав вимоги (а.с. 44-55).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до договору факторингу № 05/0820-01 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 26914, 00 грн, з яких: 9750, 00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 17164 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 54-55).
14.02.2022 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними в реєстрах боржників (а.с. 57-62).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу 14/02/2022-01 від 14.02.2022 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 34134,25 грн, з яких: 9750, 00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 24564, 25 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 61).
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини в справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору №844996078 від 10.06.2021, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з п. 1.7 договору кредитної лінії №844996078 від 10.06.2021 кредитна лінія надається строком на 28 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі «Дисконтний період»).
Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем кредитного договору, дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, яку останній зобов'язувався повернути в повному обсязі у визначений договором строк кредитування 28 днів від дати отримання кредиту.
10.06.2021 року, одразу після укладення договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до вимог п. 1.3 договору №844996078, надало ОСОБА_1 перший транш за договором у розмірі 9750, 00 грн, який мав бути повернутий протягом 28 днів, що підтверджується копією платіжного доручення № e00362а5-сd0с-42dе-8312-731d761сdf92 від 10.06.2021 (а.с. 30).
Пунктом 1.14.2 договору кредитної лінії №844996078 від 10.06.2021 визначено, що у разі настання передбаченої п. 1.9.3 договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у позичальника зобов'язань по оплаті процентів, за встановлений у п. 1.2 договору строк, у розмірі що розрахований за базовою процентною ставкою орієнтовна загальна вартість кредиту складе 14391, 00 грн і буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 4641,00 грн і суму кредиту в розмірі 9750,00 гривень (а.с. 11, зворотній бік -11).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №844996078 від 10.06.2021 станом на 10.08.2021 року ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти в розмірі 35 гривень (а.с. 44).
Таким чином, оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, жодних заперечень щодо цього суду не надав, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №844996078 від 10.06.2021 року в розмірі 14356 гривень (14391 грн (загальна вартість кредиту, визначена п. 1.14.2 договору) - 35,00 грн (кошти, сплачені відповідачем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у рахунок погашення заборгованості за договором)).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно зч.1, 2 ст.141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 17/06/24 від 17.06.2024, копію протоколу погодження вартості послуг до вказаного договору, копію додаткової угоди № 6 до договору про надання правничої допомоги та копію акту прийому передачі наданих послуг від 17.06.2024 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 5 000,00 гривень (а.с. 62-67).
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3 000 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1254,9 гривень (3000,00 грн х 41,83% : 100%).
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1013, 45 грн, виходячи з розрахунку: 14356 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2422,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 34314,25 грн (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 844996078 від 10.06.2021 в сумі 14356, 00 гривень.
В іншій часттні позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1013,45 гривень і витрати на правничу допомогу в сумі 1254,90 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА