Справа № 450/2459/24 Провадження № 3/450/1623/24
10 липня 2024 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
21.05.2024 року інспектором з ювенальної превенції ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Ангеліни Лащак складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №225589 по ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що остання 06.05.2024 року ухилилась від покладених на неї ст. 150 СКУ батьківських обов'язків, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , 19.05.2024 року близько 11:00 год., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме остання не знала місцеперебування її сина з 19.05.2024 року по 21.05.2024 року, оскільки дитина втекла з реабілітаційного центру «Мапа».
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, будучи належним чином повідомленим про місце та час судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, містять: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 225589 від 21.05.2024 року; письмове пояснення ОСОБА_1 від 21.05.2024 року; рапорт інспектора СЮП ВП ЛРУП №2 ГУНП у л/о лейтенанта поліції Ангеліни Лащак від 27.05.2024 року,
Статтею 256 КУпАП, яка передбачає вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, поміж іншого, дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи,при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Суд (суддя) законодавчо позбавлений права збирати докази вини (брати на себе функції обвинувачення). Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національної судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, а, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки ч.1 ст.184 КУпАП ОСОБА_1 порушено не було, так як матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення нею вказаних правопорушень, справа про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.24,36,40,40-1, ст.184, п.1 ч.1 ст.283-284 КУпАП, -
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяІ. І. Мельничук