11.09.2024 Справа № 756/8539/24
Унікальний номер№ 756/8539/24
Провадження номер № 2/756/4037/24
11 вересня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Крикун І.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судового засідання в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2024 року позивач через свого представника - адвоката Губара А.Л. звернулася до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати звернення з позовною заявою до суду і до закінчення навчання повнолітнього сина в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, але не більше як до досягнення 23 років; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , одноразовим платежем у твердій грошовій формі, аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 80600,00 грн, як 1/2 частка витрат, пов'язаних з продовженням навчання.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що від шлюбу з відповідачем має повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час син навчається на першому курсі в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури на денній формі навчання, не має можливості працевлаштуватися, на контрактній основі, тому потребує матеріальної допомоги. Батько добровільно матеріальної допомги не надає, з цих підстав просить задовольнити позов.
Рух справи
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 липня 2024 року справу передано для розгляду головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 09 липня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 11 вересня 2024 року.
26 липня 2024 року представник позивача адвокат Губар А.Л. за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» подав до суду клопотання, в якому просить надати можливість брати участь в судовому засіданні, призначеному на 11 вересня 2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використаннням власних технічних засобів.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача через відсутнсть технчіної можливості.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пдтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити. Повідомила, що із січня 2024 року не працює. Не має фінансової можливості утримувати сина. Оплата щосеместрово становить 40300 грн., що є значними витратами. Син не має можливості працювати, тому що перебуває на очній форм навчання. Батько добровільно фінансової допомоги сину не надає. Не запепечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання 11 вересня 2024 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки. Копія позовної заяви та ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження надсилалась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також сповіщався засобами телефонного звязку шляхом надіслання смс сповіщення. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.
Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання 11 вересня 2024 року не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Частина перша ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідач не подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об'єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
18 вересня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції АР Крим, актовий запис № 147. Після укладання шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 »
Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції АР Крим, актовий запис № 51.
14 квітня 2011 року рішенням Алуштинського міського суду АР Крим шлюб між сторонами було розірвано.
06 червня 2014 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 , змінивши прізвище на « ОСОБА_1 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досяг повноліття.
Згідно довідки від 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 звільнена 12 січня 2024 року з посади фахівець по роботі з клієнтами ТОВ "Перфоменс маркетинг Україна".
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
За приписами ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
З довідки від 15 травня 2024 року № 1015 вбачається, що ОСОБА_3 є студентом 1 курсу денного відділення факультету образотворчого мистецтва і архітектури Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, освітній рівень - бакалавр. Термін навчання за освітньою програмою - 3 роки 10 місяців, з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року (а.с. 21).
Доказів працевлаштування ОСОБА_3 не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги.
За приписами ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У відповідності до ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3, від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд зауважує, що обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 січня 2019 року в справі № 346/103/17, дитина, яка навчається на денній формі, не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
Із урахуванням вище наведеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивача у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи із дня пред'явлення даного позову до суду і на період навчання сина ОСОБА_3 , але не більше як до досягнення 23 років, оскільки стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Щодо позовних вимог в частинні стягнення додаткових витрат у вигляді сплати за навчання у фіксованій твердій сумі 80600 грн, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленністю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може братии участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Разом з тим статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Крім того, суд зазначає, що не відноситься до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини навчання дитини з метою здобуття професійної освіти (висновок Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 року у справі №336/1488/19).
Враховуючи вищевикладене, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до норми ч. 1ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позовна заява подана ОСОБА_1 04 липня 2024 року, а тому суд присуджує аліменти, починаючи з цієї дати.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при зверненні до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, тому суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 1211,20 грн на користь держави.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 04 липня 2024 року і до закінчення навчання 30 червня 2027 року, але не більше ніж до досягнення 23 років.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 11 вересня 2024 року.
Суддя І.С. Шролик