02.09.2024 Справа № 756/7065/24
Справа № 756/7065/24
1-кп/756/1329/24
02.09.2024 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
провівши відкрите підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12024105120000126 від 22.04.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що має вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2010 року народження, офіційно працевлаштованого (комерційний директор ТОВ НВП «ЕМІС»), раніше судимого вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 26.04.2024 за ч. 1 ст. 309 до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 22.04.2024 приблизно о 14:30 він, перебуваючи неподалік станції метро «Героїв Дніпра» у місті Києві, побачив на асфальті та підібрав безбарвний пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою, який містив тридцять дві таблетки бежевого кольору, при візуальному огляді вмісту якого виявив, що всередині знаходиться психотропна речовина, обіг якої обмежено, - амфетамін. У цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання вищевказаної психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.
Діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетаміну, ОСОБА_5 , помістив вищевказаний пакет до гаманця, який в свою чергу помістив до центрального відділення сумки, що була в той час при ньому, чим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати для власного вживання без мети збуту.
Продовжуючи свої злочинні дії, 22.04.2024 ОСОБА_5 , незаконно зберігаючи при собі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетаміну, попрямував пішки до станції метро «Героїв Дніпра» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де того ж дня приблизно о 15:00 у вестибюлі вищезазначеної станції метро був зупинений працівником поліції, та на запитання останнього щодо наявності предметів та речей, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що в гаманці, в центральному відділенні сумки, що на той час була при ньому, знаходься психотропна речовина, обіг якої обмежено, - амфетамін, яку він придбав та зберігав за вищевикладених обставин при собі для особистого вживання без мети збуту, після чого ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 2982 КПК України, і в ході особистого обшуку в присутності двох понятих у центральному відділенні сумки було виявлено та вилучено пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою, який містив тридцять дві таблетки бежевого кольору, а саме психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін.
Відповідно до висновку експерта КНДЕКЦ від 26.04.2024 №СЕ-19/111-24/25052-НЗПРАП в наданій на дослідження речовині, виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині складає 0,157 г.
Згідно Списку № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в Таблиці II «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, амфетамін є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України як «незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту».
Під час судового провадження захисник ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставах ч. 4 ст. 309 КК України та п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник зазначив про те, що його підзахисний добровільно звернувся до медичного закладу з приводу позбавлення залежності внаслідок вживання наркотиків, за результатами медичного обстеження йому було встановлено діагноз «наркоманія» та він знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 07.05.2024 по 19.05.2024, на підтвердження чого надав суду виписку із медичної карти стаціонарного хворого від 19.05.2024 (медична карта стаціонарного хворого 3912/3926).
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 цього Кодексу. При цьому, пояснив, що він дійсно добровільно в порядку самозвернення звернувся із заявою до закладу охорони здоров'я з метою проходження обстеження з приводу зловживання наркотиками. У результаті медичного обстеження лікарсько-консультаційною комісією було встановлено діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання інших стимуляторів, включаючи кофеїн. Вживання зі шкідливими наслідками (F15.1)» та було рекомендовано проходження стаціонарного лікування, на що обвинувачений надав свою добровільну згоду та пройшов курс лікування від «наркоманії».
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд, приймаючи рішення щодо наявності та/або відсутності підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ч. 3 ст. 288 цього Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 4 ст. 309 цього Кодексу особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності у такому випадку слугують добровільне звернення особи до лікувального закладу і початок лікування такої особи від наркоманії.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 на момент надходження обвинувального акта до суду є судимим, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, за місцем проживання характеризується формально посередньо, має на утриманні малолітню дитину ( ОСОБА_7 , 2010 року народження).
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 19.05.2024 (медична карта стаціонарного хворого 3912/3926), виданої Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні в період із 07.05.2024 по 19.05.2024 з діагнозом: F15.1 «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання інших стимуляторів, включаючи кофеїн. Вживання зі шкідливими наслідками» відповідно до рішення комісії ЛКК від 07.05.2024, тобто лікування ОСОБА_8 було пов'язане з позбавленням залежності від вживання наркотиків.
У судовому засіданні ОСОБА_5 було роз'яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності, що не відноситься до реабілітуючих підстав, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 284 КПК України, і роз'яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, на що обвинувачений ОСОБА_5 не заперечив проти такого звільнення від кримінальної відповідальності та надав свою згоду на закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Законодавець недаремно запровадив таку заохочувальну норму в КК України, як ч. 4 ст. 309 цього Кодексу, оскільки метою такого звільнення від кримінальної відповідальності є, насамперед, запобігання розповсюдження та розвитку такого негативного явища, як наркоманія. Таким чином закон дає можливість особі здійснити правильний вибір щодо свого майбутнього, а саме позбутися наркотичної залежності або запобігти її виникненню шляхом отримання вчасної медичної допомоги та стати на шлях виправлення після скоєння злочину.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.11.2021 у справі №357/11205/19 (провадження №51-2776кмо21), які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до висновку, викладеному в указаній постанові касаційного суду, підставами для звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії. Добровільним в контексті ч. 4 ст. 309 КК України слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше.
За таких обставин, клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України є таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов відсутній.
Водночас, приймаючи рішення щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою. При цьому, пунктом 3 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані із здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження на підставі ч. 4 ст. 309 КК України у зв'язку із добровільним зверненням до лікувального закладу та проходженням лікування від наркоманії є закриттям кримінального провадження за нереабілітуючою підставою, тобто свідчить про те, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри/обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Така підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження.
У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме така особа, а тому питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.
Керуючись ст. 44, ч. 4 ст. 309 КК України, статтями 100, 284-288, 314, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України та закриття кримінального провадження №12024105120000126 від 22.04.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України, - задовольнити.
На підставі ч. 4 ст. 309 КК України звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження за №12024105120000126 від 22.04.2024 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - закрити.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- психотропну речовину, обіг якого обмежено, - амфетамін, масою 0,157 г, сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), масою 0,105 г, отруйний лікарський засіб, - тригексифенідил, масою 0,052 г, які передано на зберігання до камери збереження речових доказів УП в метрополітені ГУНП у м. Києві (постанова від 26.04.2024, квитанція № 003168), - після набрання ухвалою законної сили знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта 3 029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн 12 коп. (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1