№ 755/12102/24
№ 3/755/4493/24
"09" вересня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши справу, що надійшла з Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , 30 червня 2024 року, близько22 години30 хвилин, здійснила крадіжку на суму 213 гривень без ПДВ у магазині «Фора» за адресою: м. Київ, вул. Полуботка, 9-Г, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, не з'явилася, про причини неявки не повідомила, а тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона,яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.187 КУпАП, є обов'язковою, проте у встановлений судом час остання не з'явилася.
Враховуючи дані обставини, суддя вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, також, враховуючи, що існує загроза спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя вважає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Таким чином, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ№ 577323, в якому ОСОБА_1 зазначила, що вину визнає повністю; заявою; письмовими поясненнями, зокрема, ОСОБА_1 , в яких остання зазначила, що вона дійсно 30.06.2024 року вчинила крадіжку товару з магазину «Фора», а саме: горілки, нектарину, тістечка та сиру; довідкою про вартість викраденого товару.
У діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Зокрема, 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», за яким кримінальна відповідальність настає за крадіжку, якщо вартість викраденого становить вище 3028 гривень та змінено санкцію статті 51 КУпАП, зокрема,у бік посилення відповідальності особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП у редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024 року передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
За дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлено штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Виходячи з обставин справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене в межах санкції ч. 1 ст. 51 КУпАП України, що діяла на момент вчинення останньою адміністративного правопорушення - у вигляді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 33, 40-1, 51, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя