11 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4484/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П
про стягнення 583 512,06 грн,
05.09.2024 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі № 916/4484/23.
За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 916/4484/23 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.
За змістом пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною п'ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2)справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
З процесуальних документів у цій справі вбачається, що предметом поданого у 2023 році позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є стягнення 583 512,06 грн заборгованості, що менше ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 500 = 1 342 000,00 грн), а тому у розумінні ГПК України постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі № 916/4484/23 не підлягає касаційному оскарженню.
Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Отже, тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Подана касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань оскарження судових рішень у цій справі з посиланням на підпункти а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст оскаржуваного судового рішення, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду попередньої інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" немає.
З урахуванням вказаного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі №916/4484/23, оскільки цю скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі № 916/4484/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ