Справа №716/1048/24
про передачу справи до іншого суду
09.09.2024 місто Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
секретаря судового засідання Бортніка К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
08.05.2024 року АТ «СЕНС БАНК» (колишня назва АТ «Альфа-Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на підставі ст.625 ЦК України 523740,58 грн за несвоєчасне виконання ОСОБА_1 грошового зобов'язання встановленого рішенням третейського суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 729997,61 грн, посилаючись на те, що АТ «Альфа-Банк» є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк».
Ухвалою судді від 10.05.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
29.05.2024 року судом здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження. У справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 12.06.2024 року підготовче провадження у цивільній справ закрито, призначено її розгляд.
12.08.2024 року від відповідачки надійшла заява про відкладення розгляду справи до якої додано ухвалу Господарського суду Чернівецької області про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи, призначення підготовчого судового засідання.
22.08.2024 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу цивільної справи до Господарського суду Чернівецької області у зв'язку з відкриттям останнім провадження у цивільній справі про неплатоспроможність боржника.
Сторони до судового засідання, призначеного на 09.09.2924 року не з'явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Неявка сторін належним чином повідомлених про судове засідання, від яких не надійшло жодних заяв, не перешкоджає розгляду справи, зокрема, клопотання відповідачки.
Дослідивши матеріали цивільної справи справи, суд дійшов наступних висновків.
Позивач АТ «СЕНС БАНК» позивається до ОСОБА_1 про стягнення 523740,58 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за рішенням третейського суду.
В той же час, 13.08.2024 року Господарським судом Чернівецької області відкрито провадження у справі №926/1699-6/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком 120 днів; призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ..
Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У статті 19 ЦПК України, зазначається, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Тобто, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність 21.10.2019 у зв'язку із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства від 21.04.2019.
Відповідно до ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. (ч.2 ст.7 КУзПБ)
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи. (ч.3 ст.7 КУзПБ).
Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема і справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Згідно ч.13 ст.30 ГПК України, виключною є підсудність справ, в тому числі які передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.
Дана позиція висловлена у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №908/4057/14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц (провадження №14-404цс19), де зокрема зазначено і те, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Отже, при врегулюванні відносин неплатоспроможності законодавець відійшов від принципу їх розподілу за ознаками наявності у сторони (кредитора боржника) владних повноважень чи свободи волевиявлення, що характерно для цивільних правовідносин, об'єднавши їх в єдине провадження у справі про банкрутство з огляду на необхідність формування єдиного реєстру грошових вимог кредиторів та задоволення їх згідно з визначеною законом черговістю та пропорційністю. Зазначене дозволяє ефективно захистити право особи (кредитора, боржника) в межах одного судового провадження, уникаючи розподілу його на способи захисту, характерні для окремих юрисдикцій (адміністративної чи цивільної).
Таким чином, статтею 7 КУзПБ, як процесуальним законом, змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів фізичних осіб - боржників щодо їх майна, які раніше розглядалися у цивільних судах, а також віднесено до господарської юрисдикції ряд інших спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника(юридичної чи фізичної особи).
Встановивши, що господарська справа №926/1699-6/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність перебуває на розгляді господарського суду Чернівецької області, клопотання ОСОБА_1 про передачу справи за позовом АТ «СЕНС БАНК» про стягнення заборгованості в розмірі 523740,58 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відтак, справа за позовом АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає передачі до господарського суду Чернівецької області для розгляду по суті, згідно встановлених законом (ч.3 ст.7 КУзПБ) правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст.30, 31, 354 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати до господарського суду Чернівецької області (місто Чернівці, вулиця О. Кобилянської, 14).
Копію ухвали направити сторонами до відома.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до вимог ч.2 ст.261 ЦПК України.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Справу передати на розгляд господарського суду Чернівецької області не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя Вайновська О.Є.