Справа № 712/6372/24
Провадження № 3/712/2177/24
06 вересня 2024 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., за участю представника Черкаської митниці Жука М., захисника Слободянюка А.І., розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого ПП, інваліда 2 групи, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,
Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0019/90200/24 від 18.04.2024, 20.03.2019 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на підставі довіреності від 11.03.2019, зареєстрованої в і реєстрі за №428, через митний кордон України на митну територію України на адресу громадянина України ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) в якості товару було переміщено транспортний засіб «OPEL ASTRA» (рік виготовлення - 2007, VIN: НОМЕР_3 ).
Як підставу для ввезення вказаного транспортного засобу та його подальшого оформлення в митний режим імпорту громадянином України ОСОБА_1 митним органам України було надано договір купівлі-продажу від 14.03.20 1 9 відповідно до якого транспортний засіб «OPEL ASTRA» (рік виготовлення - 2007, VIN: НОМЕР_3 ) було продано громадянином ОСОБА_3 (
АДРЕСА_3 ) громадянину України ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 158) за ціною у 16 000,00 шведських крон (47240,11 грн за курсом НБУ 2,95250700 грн/шведської крони станом на 20.03.2019).
Зазначений товар було доставлено до Вінницької митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA401050/2019/004743 від 21.03.2019 на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2019 задекларовано в митний режим імпорту (випуску для вільного обігу) за ціною у 16 000,00 шведських крон.
Відповідно до інформації митних органів Королівства Швеція від 18.01.2024 №UTR2023-27, доведеної до Черкаської митниці листом Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 19.01.2024 №26/26- 04/7.27/168 встановлено, що реалізація транспортного засобу «OPEL ASTRA» (рік виготовлення - 2007, VIN: НОМЕР_3 ) громадянином KALEKOV MAXIM ( АДРЕСА_3 ) громадянину України ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 14.03.2019 не здійснювалася.
За таких обставин вбачається, що наданий митним органам України договір купівлі-продажу транспортного засобу «OPEL ASTRA» (рік виготовлення - 2007, VIN: НОМЕР_3 ) від 14.03.2019 є підробленим.
Таким чином, митний орган вважає, що ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 1 ст. 198, ч. 2 ст. 334 Митного кодексу України, 20.03.2019 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС через митний кордон України на митну територію України в якості товару було переміщено транспортний засіб «OPEL ASTRA» (рік виготовлення - 2007, VIN: НОМЕР_3 ) вартістю 16 000,00 шведських крон (47 240,11 три за курсом НБУ 2,95250700 грн/шведської крони станом на 20.03.2019) з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення підробленого договору купівлі-продажу від 14.03.2019.
Представник Черкаської митниці в судовому засіданні підтримав протокол про порушення митних правил та просив суд притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та застосувати стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 483 МК України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що він не перебував в «OPEL ASTRA», а перетинав митний кордон України в іншому транспортному засобі. Жодних декларацій щодо здійснення митного оформлення авто «OPEL ASTRA» не подавав. Всі митні формальності під час перетину митного кордону авто «OPEL ASTRA» були здійснення виключно митним брокером. Крім того додав що не був стороною договору купівлі - продажу автомобіля «OPEL ASTRA», жодних коштів не сплачував та не був відповідальною особою за придбання вказаного транспортного засобу.
Захисник Слоболянюк А.І просив суд закрити провадження в справі, в зв'язку з відсутністю складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, з підстав, викладених у його письмових поясненнях.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. 486 МК України завданнями провадження в справах про порушення митних правил є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною першою ст. 483 МК України передбачено відповідальність особи за переміщення або дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.
- об'єктом правопорушення за ч.1 ст.483 МК України пов'язаного з порушенням митних правил, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю;
- об'єктивною стороною передбаченого ч.1 ст.483 МК України правопорушення є: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом падання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості;
- суб'єктом наведеного правопорушення є громадяни - декларанти, які на момент вчинення такого правопорушення досягай 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств;
- суб'єктивна сторона за ч.1 ст.483МК України передбачає прямий умисел, тобто, винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з конкретною метою порушення встановленого порядку.
Таким чином, правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, чи, одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
Відповідно до вимог ст. 257 МК України сформульовано поняття "декларування". При цьому, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Згідно ч. 2 ст. 460 МК України перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
З аналізу положень ст.ст. 257, 265, 460 МК України відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України може нести декларант (власник товару), або уповноважена на декларування товарів ним особа.
За змістом статей 483 та 485 МК України вирішальним у кваліфікації дій, що виразилися у наданні митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, про відправника та одержувача товару, є доведеність умислу особи.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 під час митного оформлення, жодних дій на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не вчиняв.
При цьому, судом не встановлено даних про те, що ОСОБА_1 вчиняв будь-яку із дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, чи сприяв їх вчиненню. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 виступав декларантом транспортного засобу. Досліджені документи вказують на те, що відповідальним за ввезення автомобіля є ТОВ «Брокер -Центр» . Крім того, даним листом також підтверджена обставина, що пропуск транспортного засобу «OPEL ASTRA» через митний кордон України здійснювався на підставі попередньої митної декларації ІМ40ДЕ №UA401050/2019/004477 від 15.03.2019
Тобто, ОСОБА_1 самостійно не укладав договір купівлі-продажу, всі документи, пов'язані з реєстрацією транспортного засобу не оформляв та не надавав.
Крім того, матеріали справи не містять доказів про те, що саме ОСОБА_1 вносив відомості у супровідні документи або здійснив їх підроблення, чи заявив неправдиві відомості щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, які не відповідають дійсності.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 460 МК України ОСОБА_1 не може нести відповідальності за надання митному органу, як підстави для переміщення автомобіля документів, що містять неправдиві відомості щодо його вартості, відправника та одержувача.
Таким чином, як митним органом, так і судом наявності умислу у ОСОБА_1 на підроблення документів чи подачу неправдивих відомостей щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, тобто приховування товару від митного контролю встановлено не було.
Відтак, слід констатувати відсутність підстав вважати, що митному органу як підставу для переміщення товарів та під час їх митного оформлення подано документи, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача вищевказаних товарів, а також відомості, необхідні для визначення його митної вартості.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ціни товару, а тому є недоведеним наявність у діях останнього об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України вбачається, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 283, 284, КУпАП, ст.ст. 483, 527 МК України, суд,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси О.І.Кончина