Справа №712/7780/24
Провадження № 1-кс/712/4358/24
11 вересня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючий ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 по заяві ОСОБА_3 про перегляд справи та скасування ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.07.2024 у справі № 712/7780/24 провадження № 1-о/712/4/24,
В порядку автоматизованого розподілу справ судді ОСОБА_1 надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 по заяві ОСОБА_3 про перегляд справи та скасування ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.07.2024 у справі № 712/7780/24 провадження № 1-о/712/4/24. У заяві ОСОБА_3 вказує, що слідчого суддю ОСОБА_4 визначено, завідомо упереджено, всупереч вимогам ст.ст. 464, 35 КПК України. Отже, на підставі наведеного, вважає що наявні підстави для відводу слідчому судді ОСОБА_4 , яка на його думку прискіпливо ставиться до нього під час розгляду.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце слухання заяви був повідомлений належним чином шляхом направлення SMS повідомлення на мобільний телефон та електронну адресу, які зазначені у його заяві, про що свідчать довідки про доставку SMS повідомлення з відміткою «доставлено» та відміткою щодо доставлено електронного листа .
Прокурор в судове засіданні не з'явився.
Вивчивши матеріали провадження щодо заявленого відводу, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні.
Згідно з ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь в кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Суть цієї правової норми полягає в тому, що вона передбачає визначений законом перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді кримінального провадження.
Відповідно до ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Положеннями статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції України та законів України, на засадах верховенства права.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Головна мета відводу, це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Окрім того, визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.
Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів в упередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таких обставин, які б перешкоджали брати участь у розгляді заяви слідчому судді ОСОБА_4 не встановлено, а наведені в заяві про відвід доводи є необґрунтованими та такими, які фактично свідчать про незгоду з процесуальними рішеннями прийнятими слідчим суддею.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 по заяві ОСОБА_3 про перегляд справи та скасування ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.07.2024 у справі № 712/7780/24 провадження № 1-о/712/4/24 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1