просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
11 вересня 2024 року м.Харків Справа № 913/333/24
Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши заяву представника Фермерського господарства «КРИНИЧНЕ» - адвоката Колісниченка А.С. №б/н від 08.09.2024 про відвід судді Злепко Н.І. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», м. Київ,
до Фермерського господарства «КРИНИЧНЕ», с. Мілове, Старобільський район, Луганська область,
про стягнення збитків у розмірі 10352050 грн 80 коп.
Без виклику представників сторін.
02.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фермерського господарства «КРИНИЧНЕ», в якій просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 10352050 грн 80 коп. за договором поставки № Р90028 від 30.07.2020.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.
Ухвалою від 08.07.2024 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення недоліків ухвалою суду від 15.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 21.08.2024.
21.08.2024 судове засідання відкладено на 16.09.2024.
09.09.2024 від відповідача надійшла заява про відвід судді Злепко Н.І. б/н від 08.09.2024. Згідно з положеннями статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Розглянувши подану заяву №б/н від 08.09.2024 про відвід судді Злепко Н.І., суд дійшов висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Частиною 7 статті 39 ГПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За приписами ч. 8 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
З огляду на положення частин 7, 8 статті 39 ГПК України, суд не вбачає підстав для призначення судового засідання щодо розгляду заяви про відвід.
Беручи до уваги, що заява про відвід надійшла поза межами судового засідання, така заява розглядається судом у порядку письмового провадження.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник в обґрунтування підстав для відводу судді Злепко Н.І. посилається на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Такими обставинами на думку заявника є те, що на розгляді Господарського суду Луганської області в провадженні колегії суддів знаходиться справа №913/275/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “САТЕЛЛИТ» до Фермерського господарства “КРИНИЧНЕ» про стягнення збитків в сумі 4 406 612 грн 30 коп., понесених у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем як постачальником зобов'язань за договором поставки №Р90027 від 30.07.2020, а саме не здійснення поставки у визначений договором строк - до 15.10.2020, насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року у кількості 1 000, 000 тон. Зокрема, ухвалою суду від 22.08.2024 було прийнято справу №913/275/24 до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Драгнєвіч О.В., суддя Злепко Н.І., суддя Лісовицький Є.А.; призначено судове засідання в підготовчому провадженні на 04.09.2024 о 13 год. 45 хв.
Отже заявник зазначає, що суддя Злепко Н.І. є головуючим по справі № 913/333/24 та входить у склад колегії по справі № 913/275/24, в той час коли справи № 913/333/24 та №913/275/24 є подібними, адже є між тими самими сторонами, про аналогічний предмет та з аналогічних підстав, виникають з однакових правовідносин та за таких самих фактичних обставин. З огляду на викладене, існує висока вірогідність того, що суддя Злепко Н.І. при розгляді справи № 913/333/24 буде приймати такі саме рішення, як і учасник колегії по справі № 913/275/24, відстоюючи інтереси колегії та слідуючи єдиній судовій позиції, а не розглядаючи справу №913/333/24 неупереджено на власний розсуд.
Суд вважає такі обставини необґрунтованими та такими, що не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.
З аналізу процесуального законодавства слід виснувати, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
У судовій практиці використовується презумпція особистої безсторонності суду, яка передбачає такий стан, допоки не надано доказів протилежного (зокрема, ухвала ВС від 15 липня 2019 р. у справі № 9901/116/19).
Водночас право на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Отже при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій). Такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід.
У справі 913/275/24 за заявою Фермерського господарства «КРИНИЧНЕ» призначено колегіальний розгляд справи.
Частиною 3 статті 6 унормовано, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до ч.7 ст. 32 ГПК України якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи і про це прийнято відповідне рішення, така справа розглядається в суді першої інстанції - колегією суддів, до складу якої включається суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ, та два судді, додатково визначених Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою після прийняття рішення про колегіальний розгляд справи.
Відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.08.2024 у справі 913/275/24 визначено наступний склад колегії: Драгнєвіч О.В. - головуючий суддя, Злепко Н.І., Лісовицький Є.А.
Також суд звертає увагу, що у справі, що розглядається №913/333/24 склад суду також визначено у встановленому законом порядку, відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024, яким призначено суддю Злепко Н.І.
Крім того, заявник хибно припускає, що існує висока вірогідність того, що суддя Злепко Н.І. при розгляді справи № 913/333/24 буде приймати такі саме рішення, як і учасник колегії по справі № 913/275/24, відстоюючи інтереси колегії та слідуючи єдиній судовій позиції.
Суд зазначає, що при розгляді справи №913/333/24 не має законодавчо встановленого обов'язку сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах, а повинен вирішувати спір відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом в межах розгляду справи № 913/333/24.
Також за змістом частини 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже участь судді Злепко Н.І. у колегії у справі 913/275/24 не є підставою для відводу, оскільки законом передбачена імперативна заборона відводу судді у зв'язку з рішеннями або окремою думкою у інших справах, а тим більше на підставі припущення про такі рішення і їх вплив на розгляд цієї справи. При цьому, як зазначено в ухвалі КГС ВС від 21 лютого 2022 року у справі N 910/17344/20, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.
У розумінні пункт 5 частини 1 статті 35 ГПК України не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді обставини щодо розгляду у майбутньому чи у минулому суддею справи, у якій брали участь ті самі сторони, або спору, який виник з тих самих підстав.
Жодних інших підстав для відводу судді Злепко Н.І. з наданням належних та допустимих доказів існування упередженості судді, заявником суду не надано.
Отже визнаючи заявлений відвід необґрунтованим, суд висновує з того, що мотиви, викладені у заяві про відвід судді Злепко Н.І., є власними судженнями та суб'єктивними припущеннями учасника справи.
Відповідно до частин 2, 3 статті 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Судове засідання у справі призначено на 16.09.2024.
Отже подальше вирішення питання про відвід судді Злепко Н.І. від розгляду справи №913/333/24 відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, слід здійснювати за участю судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати заяву представника відповідача - адвоката Колісниченка А.С. від 08.09.2024 про відвід судді Злепко Н.І. необґрунтованою.
2. Заяву представника відповідача - адвоката Колісниченка А.С. від 08.09.2024 про відвід судді Злепко Н.І. від розгляду справи № 913/333/24 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
3. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.І. Злепко