Справа № 127/22441/24
Провадження № 3/127/5640/24
"09" вересня 2024 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 ,
за ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 26.06.2024 року близько 15 год. 00 хв. за адресою: 1-й провулок Б. Грінченка, 4 в м. Вінниці, виражався брутальною лайкою в сторону ОСОБА_2 в громадському місці, чим порушував громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 26.06.2024 року близько 15 год. 00 хв. за адресою: 1-й провулок Б. Грінченка, 4 в м. Вінниці здійснив злісну непокору працівникам поліції.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вину у вчинені адміністративних правопорушень не визнає. 26.06.2024 року близько 15 год. 00 хв. за адресою: 1-й провулок Б. Грінченка, 4 в м. Вінниці вони з дружиною побачили, що на їхню земельну ділянку приїхали невідомі чоловіки та техніка. Дані особи намагалися вчиняти якісь дії на їх земельній ділянці. Коли вони з дружиною запитали, що вони роблять на їх земельній ділянці то чоловіки почали їм грубити, вчинили сварку. Дана земельна не є громадським місцем, він не порушував громадський порядок і спокій громадян, не здійснював злісну непокору працівникам поліції. Вони з дружиною дуже злякалися, їх побили, потім забрали до відділу поліції. Адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не вчиняв. Враховуючи, що в матеріалах справи про адміністративну відповідальність відсутні належні та допустимі докази вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її чоловіком. 26.06.2024 року близько 15 год. 00 хв. за адресою: 1-й провулок Б. Грінченка, 4 в м. Вінниці вони з чоловіком побачили, що на їхню земельну ділянку приїхали невідомі чоловіки та техніка. Дані особи намагалися вчиняти якісь дії на їх земельній ділянці. Вони запитали, що вони роблять на їх земельній ділянці то чоловіки почали їм грубити, вчинили сварку. Дана земельна не є громадським місцем, чоловік не порушував громадський порядок і спокій громадян, не здійснював злісну непокору працівникам поліції. Натомість їх з чоловіком побили, потім забрали до відділу поліції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, суд дійшов таких висновків.
Суд зазначає, що до Вінницького міського суду Вінницької області з відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173, 185 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ст. 36 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно об'єднати в одне провадження.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому, об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.
Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність законного розпорядження або вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку, тобто виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі, а тому це розпорядження або вимога повинні бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП.
Між тим, у протоколах про адміністративні правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не конкретизовано суть адміністративних правопорушень в розумінні диспозицій ст. ст. 173, 185 КУпАП.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, зокрема, протоколи про адміністративні правопорушення, рапорт працівника поліції, письмові пояснення, заслухавши пояснення в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що, винуватість ОСОБА_1 не підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення, в них не відображена об'єктивна сторона адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Доказів того, що правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинене в громадському місці до суду не надано.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не конкретизовано суть адміністративного правопорушення в розумінні диспозиції ст. 185 КУпАП, оскільки не вказано яка саме вимога була висловлена ОСОБА_1 , та якій він злісно не підкорився, в чому саме проявлялася така злісна непокора.
Аналізуючи надані у справі докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 у даному випадку не можуть бути кваліфіковані за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, та за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, суд дійшов висновку, що до суду не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП.
Суд зазначає, що згідно ст. ст. 245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не здобуто таких доказів і під час судового розгляду справи.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протоколи про адміністративні правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження в справі слід закрити.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП (№127/22456/24), об'єднати в одне провадження зі справою про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП (№127/22441/24) та присвоїти номер 127/22441/24.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя