Справа № 320/5391/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
09 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Приватне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Північне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
27 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив від позивача, в якому останній просить апеляційну скаргу Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 09 вересня 2024 року, проте у судове засідання не з'явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
На підставі наказу Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 08.08.2022 року №36-п та відповідно до пп. 20.1.4 п. 201 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з внесеними змінами Законом України від 12.05.2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час воєнного, надзвичайного стану» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному контракту №21/10-15 від 12.03.2015 року за період з 01.03.2021 року по 14.07.2022 року згідно з отриманою податковою інформацією від органу валютного нагляду.
За результатами перевірки складено акт №235/35-00-07-05-05/05763599 від 03.11.2022 року, за висновком якого встановлено порушення п.2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 розділу ІІ постанови Правління Національного Банку України від 02.01.2019 року №5 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», в результаті чого ПрАТ «НКМЗ»:
по експортному контракту №21/10-15 від 12.03.2015 року з нерезидентом ТОВ «Тяжмехпресс», у березні, квітні, травні, червні, липні 2022 року позивачем порушено строки розрахунків;
в частині ненадходження валютної виручки станом на 14.07.2022 року по експортному контракту №21/10-15 від 12.03.2015 року з нерезидентом ТОВ «Тяжмехпресс» на суму 304832,00 дол. США.
21.11.2022 позивачем подані заперечення на акт перевірки.
29.11.2022 відповідачем складено лист «Про розгляд заперечень».
На підставі акту перевірки №235/35-00-07-05-05/05763599 від 03.11.2022 року відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №20835000705 від 29.11.2022 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3130158,22 грн.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішенням якої від 15.02.2023 року №3746/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 року № 2473-VIII (далі - Закон №2473), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №7 (далі - Інструкція).
Принципи валютного регулювання викладені у ст.2 Закону №2473 та передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №2473 валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. (ч.4 ст.11 Закону №2473)
Частинами 1, 2, 5 статті 13 Закону №2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п.21 розд. II Положення №5, та становлять 365 календарних днів.
Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; (Підпункт 1 пункту 22 розділу II в редакції постанов Національного банку № 35 від 06.02.2019 року, № 57 від 27.04.2020 року);
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки. (Підпункт 2 пункту 22 розділу II в редакції постанови Національного банку № 67 від 14.05.2019 року).
Відповідно до п. 23 Положення №5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (включаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Згідно із пунктом 142 постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Отже, несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДПС та яке тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів
Судом першої інстанції встановлено, що 12.03.2015 року між ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (в подальшому змінено організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство, постачальник) та ВАТ «Тяжмехпрес», м. Воронеж, росія (покупець) укладено контракт №21/10-15, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити продукцію покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану в специфікації №1. Вид продукції - деталі до технологічного обладнання.
Згідно з п. 3.1 контракту ціни на продукцію, що постачається, вказані в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною контракту.
Пунктом 3.2 контракту визначено, що валюта контракту - рублі.
На підставі п. 3.3 контракту загальна сума контракту складає 5 095 000 рублів.
Відповідно до п. 5.1 контракту форма оплати попередня. Оплата відбувається в російських рублях по цінам контракту банківським переводом. Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Пунктом 6.2 контракту передбачено, що строк між перерахуванням першої частини передоплати за продукцію та завершенням митного оформлення на території рф не повинен перевищувати 180 днів.
Відповідно до п. 12.3 всі спори по контракту підлягають розгляду в арбітражному (господарському) суді, якщо відповідачем в такому спорі буде покупець, то такий спір підлягає розгляду в суді за місцем знаходження покупця.
Відносини сторін по контракту регулюються матеріальним правом України.
Як встановлено актом перевірки, оплата у розмірі 304832 дол. США на рахунки ВАТ «Тяжмехпрес» не надійшла.
Фактичні обставини проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом з ВАТ «Тяжмехпрес», а також кількість днів прострочення розрахунків за поставлені товари, що викладені у висновках акта перевірки, сторонами визнаються.
Разом з тим, позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що відсутня його вина у вчиненні даного правопорушення.
Так, у зв'язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
При цьому суд зазначає, що постачання продукції за МД UA700010/2021/001462 на суму 1121160 дол. США відбулось 19.03.2021 року.
09.09.2021 року позивачем отримано оплату у сумі 36087979,10 рублів рф (у валюті контракту 491380 дол. США).
Отже, за контрактом №21/10-15 від 12.03.2015 року у ВАТ «Тяжмехпрес» існує заборгованість перед позивачем у розмірі 304832 дол. США.
Граничний строк для надходження валютної виручки за відвантажену продукцію відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 Постанови Правління Національного Банку України від 02.01.2019 року №5 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» - 19.03.2022 року.
Статтею 112 Податкового кодексу України передбачено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Пункт 112.8 статті 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При прийнятті рішення суд враховує, що постановою Правління Національного Банку України від 30.05.2023 року №71 внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67, якими постанову Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 "Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (зі змінами) після пункту 1 доповнено новим пунктом 1-1 такого змісту:
"1-1. Тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб'єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).".
Таким чином, у відповідності до внесених змін до Постанови №67 позивач є таким, що звільняється від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операцією, яка є незавершеною до 24.02.2022 року.
Крім того, суд враховує, що відповідно до п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З аналізу зазначених норм вбачається, що Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень.
У той же час, Закон України "Про валюту і валютні операції", зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею (встановлює розмір пені). Всі інші умови її застосування, зазначені законодавцем в нормах Податкового кодексу України, якими керувався відповідач, коли приймав оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Норми Податкового кодексу України містять умови, за яких пеня не застосовується. Тож, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпунктів 14.1.39, 14.1.162 пункту 14.1. ст.14 та абз.2 п.111.2 ст.111 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 року суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, оскільки станом на час її нарахування на території України діяв карантин.
У зв'язку з введенням в дію Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 03.03.2022 року року №2118-IX, відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнили пунктом 69.9 такого змісту: "Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи."
Законом України від 12.05.2022 року №2260-IX внесено зміни до п. 69.9 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно до якого визначено: "Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;
строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб'єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;
строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.
Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Отже, дія норм п.52.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та п.69.9 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України поширюється на правовідносини, які випливають з Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 року №2473-VIII, та самого поняття пені, визначено п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, адже контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено саме на контролюючі органи.
Водночас суд зазначає, що доводи позивача про неможливість проведення розрахунків в російських рублях не заслуговують на увагу, оскільки дослідженими додатковими угодами передбачено можливість проведення розрахунків в доларах США, проте враховуючи внесені у законодавство зміни щодо звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операцією, яка є незавершеною до 24.02.2022 року, позивач є таким, що звільняється від відповідальності за порушення граничного строку для надходження валютної виручки за відвантажену продукцію за контрактом №21/10-15 від 12.03.2015 року, укладеним з ВАТ «Тяжмехпрес» з 24.02.2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої істанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.11.2022 року №120835000705 про застосування штрафних санкцій, а саме пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 3130158 грн 22 коп. підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 382 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 11 вересня 2024 року.