П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28827/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року (суддя Радчук А.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 30.11.2023) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови,-
23.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просила визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу від 18.10.2023, ухвалену старшим державним виконавцем Відділу Косютою В.І. по виконавчому провадженню 69080985 від 27.07.2022 з примусового виконання виконавчого листа №522/97/20, що виданий 15.06.2021 Приморським районним судом м. Одеси про зобов'язання ОСОБА_1 повернути неповнолітню доньку ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця постійного проживання в АДРЕСА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
На обґрунтування поданої скарги апелянт наполягає на законності спірної постанови про накладення штрафу, адже 18.10.2023 в ході здійснення перевірки щодо виконання позивачкою, як боржником у виконавчому проваджені за рішенням суду, державним виконавцем встановлено факт невиконання рішення суду без поважних причин, про що складено відповідний акт.
Позивачка надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження з повідомленням учасників справи відповідно до статті 287 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №69080985 з примусового виконання виконавчого листа №522/97/20, виданого 15.06.2021 Приморським районним судом м. Одеси, про зобов'язання ОСОБА_1 повернути неповнолітню доньку ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця постійного проживання в АДРЕСА_2 . У разі відмови добровільно повернути дитину ОСОБА_3 зобов'язати ОСОБА_1 передати дитину батькові ОСОБА_4 для забезпечення повернення дитини на територію Республіки Польща.
21.09.2023 року ОСОБА_1 отримала вимогу державного виконавця, в якій зазначено, що вона повинна у 5-денний строк з дня отримання цієї вимоги повернути неповнолітню доньку ОСОБА_3 до місця постійного проживання в АДРЕСА_2 .
25.09.2023 ОСОБА_1 звернулась до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з клопотанням про відкладення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №69080985 на час розгляду заяви про роз'яснення рішення суду Приморським районним судом м. Одеси (а.с. 22-23).
У клопотанні зазначено, що боржниця має намір добровільно виконати рішення суду, проте є ряд факторів, що унеможливлюють негайне виконання рішення, крім того не зрозуміло спосіб його виконання, з огляду на що вона звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про роз'яснення рішення суду у справі №522/97/20 в частині його виконання.
28.09.2023 через мобільний застосунок "ДІЯ" ОСОБА_1 отримала вимогу державного виконавця, у якій зазначено, що 18.10.2023 о 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_3 державним виконавцем буде проводитись перевірка виконання боржником виконавчого документу №522/97/20, виданого 15.06.2021 Приморським районним судом м. Одеси, яким зобов'язано ОСОБА_1 повернути неповнолітню доньку ОСОБА_3 до місця постійного проживання в АДРЕСА_2 . У разі відмови добровільно повернути дитину зобов'язати ОСОБА_1 передати дитину батькові ОСОБА_4 для забезпечення повернення дитини на територію Республіки Польща. Зобов'язано ОСОБА_1 виконати рішення суду та 18.10.2023 о 12 год. 00 хв. бути присутньою за адресою: АДРЕСА_3 при проведенні виконавчих дій щодо перевірки виконання рішення суду. Зобов'язно ОСОБА_5 бути присутнім 18.10.2023 о 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , при проведенні виконавчих дій щодо перевірки виконання боржником рішення суду.
18.10.2023 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у межах виконавчого провадження №69080985 прийнято постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду №522/97/20 (а.с. 10-11).
Вважаючи згадану постанову державного виконавця протиправною ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом про її скасування.
Ухвалюючи рішення задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність притягнення позивачки до відповідальності за невиконання рішення суду, оскільки на час прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 18.10.2023 факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин був відсутній.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема:
здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
надавати сторонам виконавчого провадження. їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону №1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно з статті 19 Закону №1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний:
утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;
надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Таким чином, примусове виконання рішення суду за приписами вказаного Закону розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частинами першої-третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, підставою для застосування до боржника відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону №1404-VIII, є невиконання ним рішення суду без поважних причин, встановлене державним виконавцем.
Поважними, у розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні праві висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 та у справі №360/4708/20.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, позивачка 21.09.2023 отримала вимогу державного виконавця про повернення у 5-денний строк з дня отримання цієї вимоги неповнолітньої доньки ОСОБА_6 до місця постійного проживання в Республіці Польща, АДРЕСА_2 .
25.09.2023 позивачка звернулась до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з клопотанням про відкладення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №69080985 на час розгляду заяви про роз'яснення рішення суду Приморським районним судом м. Одеси (а.с. 22-23).
У поданому клопотанні боржниця зазначила, що має намір добровільно виконати рішення суду, проте є ряд факторів, що унеможливлюють негайне виконання рішення, крім того не зрозуміло спосіб його виконання, з огляду на що вона звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про роз'яснення рішення суду у справі №522/97/20, в частині його виконання.
28.09.2023 ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії державного виконавця, що підтверджується штампом суду про реєстрацію вхідної кореспонденції №84866/23 від 28.09.2023 (а.с. 14-19).
У вказаній заяві було заявлено такі вимоги: 1. Визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. неправомірними; 2. Скасувати Вимогу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. від 27.09.2023 року. 3. Зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюту В.І. розглянути Клопотання ОСОБА_1 та надати письмову відповідь на нього.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2023 по справі №522/97/20 заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 22.09.2023 повернуто позивачу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2023 у межах цивільної справи №522/97/20 відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії старшого державного виконавця, заінтересовані особи: Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюта В.І., Войцеховські Томаш, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради. Призначено судове засідання у залі №215 за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33 на 09.10.2023 о 11 годині 40 хвилин. Номер судового рішення в ЄДРСР 113953415.
03.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного суду із заявою про роз'яснення рішення суду у справі №522/97/20 в частині його виконання.
09.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про відстрочення виконання рішення по цивільній справі, в якій просила суд надати відстрочку виконання рішення по виконавчому документу, яким її зобов'язано повернути неповнолітню доньку до місця постійного проживання в Республіці Польща.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 вказана заява була прийнята у провадження.
На переконання колегії суддів наведені обставини у сукупності свідчать, що станом на дату прийняття спірної постанови про накладення штрафу від 18.10.2023 дійсно існували об'єктивні обставини, пов'язані з процедурою виконання судового рішення у справі №522/97/20, які ускладнювали/унеможливлювали належне його виконання, про що державному виконавцю було відомо.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що невиконання судового рішення у справі №522/97/20 станом на 18.10.2023 не зумовлено недбалістю божниці чи неналежним виконанням нею своїх обов'язків. При цьому доводи апеляційної скарги про те, що 18.10.2023 позивачкою не було виконано рішення суду без поважних причин спростовуються матеріалами справи.
Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанцій було неповно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального права. Отже, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 272, 287, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов