11 вересня 2024 р. Справа № 520/12390/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Чалого І.С. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 (суддя Рубан В.В.; м. Харків) по справі № 520/12390/24
за позовом ОСОБА_1
до Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 38 додатку 1 до рішення 20 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 22.11.2023 № 482/23 “Про передачу у власність громадянам земельних ділянок» про відмову ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:02:007:0009, площею 0,0391 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Харківську міську раду (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04059243) затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та передати у власність ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) земельну ділянку комунальної форми власності площею 0,0391 га (кадастровий номер 6310136900:02:007:0009) за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 .
17.06.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення його як третьої особи, яка не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача, оскільки він є сусідом позивача та власником житлового будинку АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 25.07.2007, що знаходиться на земельній ділянці, яка межує з земельною ділянкою 6310136900:02:007:0009, технічну документацію на яку, позивач у справі № 520/12390/24 просить суд зобов'язати Харківську міську раду затвердити.
ОСОБА_2 зазначив, що є позивачем у справі №641/7176/21, зокрема до ОСОБА_1 , в якій просить суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий 6310136900:02:007:0009.
У разі задоволення позову у справі № 641/7176/21, земельна ділянка кадастровий номер 6310136900:02:007:0009 припинить своє існування як об'єкт цивільних прав, що унеможливить передачу її у власність ОСОБА_1 . Натомість у разі задоволення позову у справі № 520/12390/24, ОСОБА_1 набуде право власності на вказану ділянку, що в свою чергу позбавить сенсу справу № 641/7176/21, оскільки позовні вимоги про скасування реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки. Так, на момент звернення з позовом до суду, жодних речових прав на земельну ділянка кадастровий номер 6310136900:02:007:0009 не було зареєстровано, одночасно з цим на стадії дослідження доказів, на якій знаходиться справа № 641/7176/21 не можлива зміна предмета позову, що в свою чергу призведе до додаткової судової тяганини.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 клопотання ОСОБА_2 задоволено. Залучено до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, 7,м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ04059243), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснено позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів позивач має право звернутись до відповідного суду загальної юрисдикції, в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що характер спірних правовідносин є виключно публічно-правовим. Вказує, що позивач оскаржує рішення Харківської міської ради з метою захисту свого права від порушення з боку суб'єкта владних повноважень. Спору щодо наявності чи відсутності права у цій справі не існує, право на отримання земельних ділянок у власність встановлено Земельним кодексом України, при цьому реалізація такого права залежить виключно від перевірки Харківською міською радою, в межах наданих законом повноважень, положень технічної документації на відповідність чинному законодавству та містобудівній документації. Харківська міська рада не вирішує питання щодо наявності чи відсутності права позивача. Разом з цим, реалізація наданого законом права позивача залежить від виконання Харківською міською радою своїх публічно-владних управлінських функцій. Тобто, позивач та Харківська міська рада у даних правовідносинах не виступають як рівноправні. Харківська міська рада виконує публічно-владні управлінські функції та вказує (або забороняє) позивачу на певну поведінку щодо реалізації наданого законом права (на невідповідність положень технічної документації). Отже, висновки суду першої інстанції, що даний спір виник щодо земельних відносин, не наділяють цей спір приватно-правовим характером, оскільки сторони виступають одна щодо іншої не як рівноправні, а Харківська міська рада виконує публічно-владні управлінські функції та вказує позивачу на певну поведінку щодо реалізації права на затвердження чи незатвердження технічної документації.
Позивач вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.04.2016 року по справі № 641/10628/13-ц та наявність справ у Комінтернівському районному суді м. Харкова № 641/3009/19 та № 641/7176/21, оскільки наявність відповідних спорів не мають жодного відношення до реалізації Харківською міською радою публічно-владних управлінських функцій стосовно позивача ОСОБА_1 , які є предметом розгляду даної справи. На переконання позивача, визначення характеру (змісту) даних правовідносин з характеру (змісту) правовідносин в іншій цивільній справі, не є критерієм встановлення юрисдикції, передбаченої КАС України. Якщо суд вважає неможливим розгляд справи до вирішення іншої справи, процесуальний закон встановлює можливість зупинення провадження у справі (за наявності вагомих на те підставі, а не обмежувати позивачу доступ до правосуддя шляхом закриття провадження у справі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311, ст. 312 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , що належить їй на підставі свідоцтва про спадщину №2-1371 від 22.08.1989 та договору купівлі - продажу № 827 від 31.01.2008.
Третя особа ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить йому на підставі договору дарування від 25.07.2007, який знаходиться на земельній ділянці, що межує з земельною ділянкою 6310136900:02:007:0009, технічну документацію на яку, позивач у даній справі просить суд зобов'язати Харківську міську раду затвердити.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.04.2016 року по справі №641/10628/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокомплект", яке набрало законної сили, скасовані Рішення 5 сесії 6 скликання Харківської міської ради № 167/11 від 22.02.2011 року про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 355,0 кв. м. по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та Рішення 6 сесії 6 скликання Харківської міської ради №232/11 від 06.04.2011 року про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 346,0 кв.м. по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Вказаним рішенням встановлено, що відповідно до висновку судової незалежної експертизи № СЕ-1-1-312/15 від 19.07.2015 року при зіставленні фактичних меж та площ земельних ділянок по АДРЕСА_5 , що знаходяться у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в одному масштабі та одній системі координат з межами вказаних земельних ділянок згідно з технічними документаціями із землеустрою, експертом встановлено їх невідповідність, тобто досліджувані земельні ділянки в натурі накладаються одна на одну. Враховуючи це, суд дійшов висновку, що прийняттям рішення органу місцевого самоврядування в частині приватизації земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порушені права та інтереси останніх, як суміжних землекористувачів.
08.07.2021 року ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:02:007:009 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
ОСОБА_2 вважаючи, що сформована та зареєстрована ОСОБА_1 в Державному земельному кадастрі земельна ділянку площею 0,0391 га, кадастровий номер 6310136900:02:007:0009 за своєю конфігурацією, в частині, що межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_2 відповідно до поворотних точок, повністю повторює межі земельної ділянки сформованої на підставі технічної документації 2010 року, яка була затверджена скасованим рішенням ХМР № 167/11 від 22.02.2011 року, звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа Харківська міська рада, в якому просив суд: скасувати державну реєстрацію земельних ділянок по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136900:02:007:0005) та АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136900:02:007:0009) та зобов'язати державного кадастрового реєстратора ГУ Держтеокадастру у Харківській області закрити поземельні книги відносно вищевказаних земельних ділянок.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.10.2021 року у справі № 641/7176/21 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі.
Ухвалою від 30.10.2022 року суддею Ленінського районного суду міста Полтави Грошовою Н.М. прийнято до провадження цивільну справу № 641/7176/21.
Станом на 18.06.2024 рішення у справі не прийнято.
Крім того, судом встановлено, що в провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває справа № 641/3009/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Харківська міська рада, в якому позивач просить суд: усунути перешкоди шляхом знесення за власні кошти ОСОБА_2 паркан № 7, навіс літ.3, ганку літ. "ж" з козирком, у домоволодінні, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 12.06.2019 року Комінтернівського районного суду м. Харкова відкрито провадження у вказаній справі.
Ухвалою від 08.06.2023 року Комінтернівського районного суду м. Харкова направлено цивільну справу № 641/3009/19 до Харківського науководослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С.Бокаріуса для проведення судової будівельно-технічної експертизи, згідно ухвали суду від 23.06.2020 року. Зупинено провадження у цивільній справі на час проведення судово будівельно-технічної експертизи згідно ухвали суду від 20.12.2019.
24.01.2022 року ОСОБА_1 подано до відповідача заяву про затвердження технічної документації та передачу у приватну власність земельної ділянки 6310136900:02:007:0009 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
16.02.2022 отримана відповідь про відмову у розгляді заяви, до вирішення судом цивільної справи № 641/7176/21 та повернені додані позивачкою документи.
ОСОБА_1 вважаючи вказані дії відповідача протиправними звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, Харківської міської ради.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 року по справі № 520/4907/22 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 про передачу у приватну власність земельної ділянки 6310136900:02:007:0009 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 і повернення поданих із заявою документів.
Зобов'язано Департамент земельних відносин Харківської міської ради утриматися від чинення перешкод при повторному розгляді Харківською міською радою заяви ОСОБА_1 про передачу у приватну власність земельної ділянки 6310136900:02:007:0009 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано протиправними дії Харківської міської ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про передачу у приватну власність земельної ділянки 6310136900:02:007:0009 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 і повернення поданих із заявою документів.
Зобов'язано Харківську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачі земельної ділянки у власність.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідно до п. 38 додатку 1 до рішення 20 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 22.11.2023р. № 482/23 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року у справі № 520/4907/22, яким зобов'язано Харківську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:02:007:0009, площею 0,0391 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ; за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 03.10.2023 № б/н відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою.
Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернулася до суду з цим позовом.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що цей позов направлено на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин, отже, цей спір не є публічно-правовим та має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства. Про наявність спору про право цивільне у розглядуваній справі свідчить наявність судових справи № 641/3009/19 та 641/7176/21, які перебуває в провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова та Ленінського районного суду міста Полтави.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини п'ятої статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З урахуванням викладеного, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Суд констатує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У той же час, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Суд звертає увагу, що не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Таким чином помилковим є застосування статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних та інших справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частини першої статті 15, пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. До способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Таким чином, визнання протиправними дій та рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:02:007:0009, площею 0,0391 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що спірне рішення порушує її особисті майнові права та інтереси щодо безоплатного отримання у приватну власність земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, власником якого є ОСОБА_1 ..
Разом з цим судом встановлено, що вказана земельна ділянка, кадастровий номер 6310136900:02:007:0009, межує з земельною ділянкою третьої особи ОСОБА_2 , та що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо фактичних меж та площ земельних ділянок по АДРЕСА_5 , що знаходяться у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що свідчить наявність судової справи № 641/7176/21, яка перебуває в провадженні Ленінського районного суду міста Полтави, тобто між позивачем та третьою особою існує невирішений спір про право на земельну ділянку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що спір у цій справі хоч і пов'язаний з оцінкою на предмет правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, проте визначальним, у цьому випадку, є існування спору про право на земельну ділянку між позивачем та суміжним землекористувачем, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги наведене та враховуючи суть, характер і зміст спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у цій справі.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 по справі № 520/12390/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий Т.С. Перцова