Ухвала від 11.09.2024 по справі 346/3349/24

Справа № 346/3349/24

Провадження № 1-кс/346/882/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Слідчий суддя ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 14.06.2024 року за № 12024091180000442, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

в обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 13.06.2024 року близько 23:00 год. ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , під час конфлікту з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел, спрямований на спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_7 , який в цей час лежав на дивані в горизонтальному положенні, спиною до низу, шляхом заподіяння йому тілесних ушкоджень, умисно нанесли останньому декілька ударів кулаками рук по різних ділянках тіла, внаслідок чого спричинили тілесні ушкодження. Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 24.08.2024 року ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження: численні синці на обличчі в межах правої орбітальної ділянки, лівої орбітальної ділянки, лівих виличної та щічної ділянок, відповідні їм крововиливи у м'яких тканинах обличчя, вогнищеві крововиливи у м'яких тканинах грудної та черевної стінок ліворуч, відповідні їм переломи 6-12 ребер ліворуч, розрив селезінки, сандно на фоні синця, на передній поверхні грудної клітки в межах лівої підключичної ділянки, синці в ділянках правого та лівого передпліч, садна в ділянках лівого ліктьового суглобу, лівого колінного суглобу, лівого гомілково-ступневого суглобу та лівої стопи, відповідні їм вогнищеві крововиливи у м'яких тканинах рук та ніг. Спричинені ОСОБА_7 ушкодження в ділянках грудей і живота мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. Смерть ОСОБА_7 настала від закритої травми грудної клітки та живота, з ушкодженням м'яких тканин даних ділянок тіла, переломами ребер та розривом селезінки, розвитком крововтрати і шоку. Після спричинених тілесних ушкоджень ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 місце вчинення злочину покинули.

14.06.2024 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та того ж дня ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

07.08.2024 року керівником Коломийської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців.

Ухвалою Коломийського місьрайонного суду від 16.06.2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено до 14.09.2024 року.

Прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного (обвинуваченого) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що підозрюється (обвинувачується) у вчиненні тяжкого злочину; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (обвинувачується), зважаючи на те, щоне працевлаштований, неодружений/ Тому прокурор просить продовжити зазначений запобіжний захід, який буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.

Прокурор в судовому засіданні вказане клопотання просить задовольнити, а також вказує, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 10.09.2024 року скеровано до Коломийського міськрайонного суду, а строк дії вказаного запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 закінчується 14.09.2024 року, до проведення підготовчого судового засідання, яке призначене на 03.10.2024 року.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

14.06.2024 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та того ж дня ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а 06.09.2024 року - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні цього кримінального правопорушення.

07.08.2024 року керівником Коломийської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців.

Ухвалою Коломийського місьрайонного суду від 16.06.2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою від 09.08.2024 року продовжено до 14.09.2024 року.

Згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Тримання під вартою відповідно до вказаних конвенційних положень має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (пункти 55-56 рішення Європейського суду з прав людини «Ladent проти Польщі»).

«Обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (пункт 88 рішення Європейського суду з прав людини «Ilgar Mammadov проти Азербайджану»; пункт 51 рішення Європейського суду з прав людини «Erdagoz проти Туреччини»; пункт 32 рішення Європейського суду з прав людини «Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства»).

Згідно з п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно з п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

Ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які не зменшилися. Зокрема, дані ризики щодо особи враховані при обранні запобіжного заходу і такі є суттєвими та обґрунтовуються у клопотанні.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, матеріалами, долученими до клопотання, зокрема, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та неповнолітнього свідка ОСОБА_13 , протоколами проведення слідчого експерименту.

Слідчий суддя враховує конкретні обставини вчинення тяжкого злочинупроти життя та здоров'я особи, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_14 , його наслідків, що спричинило смерть потерпілого, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у його вчиненні, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність, покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, дані про його особу, зокрема, те, що він неодружений, не працевлаштований, доведеність в клопотанні, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Тому слід дійти висновку про неможливість застосування до підозрюваного на даній стадії кримінального провадження інших, більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків та судових рішень.

За приписами ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення йому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки застава не здатна запобігти ризикам вчинення підозрюваним вказаних вище дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 196-199, 309, 372, 392 КПК України,-

УХВАЛИВ:

клопотання задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на строк 60 днів, тобто по 09.11.2024 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_4 утримувати під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
121532379
Наступний документ
121532381
Інформація про рішення:
№ рішення: 121532380
№ справи: 346/3349/24
Дата рішення: 11.09.2024
Дата публікації: 13.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (09.08.2024)
Дата надходження: 08.08.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
09.08.2024 10:10 Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
09.08.2024 11:10 Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СОЛЬСЬКИЙ В В
ЯРЕМИН М П
суддя-доповідач:
СОЛЬСЬКИЙ В В
ЯРЕМИН М П