11 вересня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/9762/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 від 06.09.2024 про забезпечення позову у справі №440/9762/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування звернення,
14.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, що заявлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати звернення відповідача вих. №5/4658 від 26.02.2024 до Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складення протоколу за статтями 210, 2101 КУпАП оскільки даний громадянин не є військовозобов'язаною особою згідно з відміткою у належному йому військовому квитку НОМЕР_1 та вимог ст. 58 Конституції України.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2024 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за його звернення із заявою про забезпечення позову, а заяву ОСОБА_1 від 13.08.2024 про забезпечення цього позову залишено без задоволення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.08.2024 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/9762/24 відмовлено.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за його звернення до суду з цим позовом, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/9762/24 із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27.08.2024 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/9762/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 06.09.2024 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/9762/24.
Матеріали справи №440/9762/24 передано судді 11.09.2024.
Між тим 06.09.2024 ОСОБА_1 , крім заяви про забезпечення позову, подав до суду ще заяву заяву про забезпечення позову (третю) від 06.09.2024, в якій, як і в попередніх заявах, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 вих. №5/4658 від 26.02.2024 до Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складення протоколу за статтями 210, 2101 КУпАП, а також шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти будь-які дії відносно громадянина ОСОБА_1 .
Метою вжиття заходів забезпечення позову заявник, як і в попередніх випадках, вказує на необхідність недопущення повторення відносно нього неправомірних дій з боку відповідача. Повідомляє, що оскаржений акт відповідача містить очевидні ознаки протиправності, оскільки явно та грубо порушує його права, передбачені статтями 28, 29 Конституції України, внаслідок здійснення його доставлення для складання адміністративного протоколу за статтями 210, 2101 КУпАП.
09.09.2024 ОСОБА_1 надав до суду клопотання про долучення до заяви про забезпечення позову відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 на його звернення від 08.08.2024 №2932.
Надаючи оцінку мотивам, з яких заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, суд враховує наступне.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач стверджує про наявність очевидних ознак протиправності в діях та рішеннях відповідача. При цьому заявник стверджує, що головною метою звернення з цим позовом не було вирішення публічно-правового спору, так як він не перебуває у публічно-правових відносинах із вказаним ТЦКСП, оскільки за станом здоров'я не є військовозобов'язаною особою і не перебуває на військовому обліку. Натомість метою звернення з позовом є захист від неправомірних дій (порушень) з боку відповідача через очевидні ознаки протиправності в рішеннях і діях цього ТЦКСП.
Така інтерпретація позивачем мети позову свідчить про його помилкове сприйняття інститутів адміністративного судочинства, зокрема й інституту забезпечення позову.
Оцінюючи мотиви, з яких подано заяву про забезпечення позову, суд констатує, що заявлений позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення фактично призведе до вирішення спору без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування процесуального інституту забезпечення позову, сформульованій у статті 150 КАС України.
На даному етапі у контексті предмету спору суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності спірного рішення, позаяк констатація судом таких ознак є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет даного позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.
Правова оцінка доводам позивача щодо неправомірності оскаржуваного звернення має надаватися лише в ході судового розгляду справи.
Тож суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим відмовляє у її задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 від 06.09.2024 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування звернення - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.Б. Супрун