Справа № 175/3526/24
Провадження № 2/175/540/24
(з а о ч н е)
21 серпня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
В березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та просила суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, будинком АДРЕСА_1 .
Представник позивача в прохальній частині позову просила суд розглянути справу без їх участі, проти винесення заочного рішення суду не заперечувала.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується трекінгами поштових відправлень; відзив на позовну заяву відповідачі не подавали, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном за власним розсудом. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном.
Встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування житлового будинку від 05 вересня 2009 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24082181 від 08 жовтня 2019 року.
Згідно з матеріалами домової книги на будинок АДРЕСА_1 , зареєстрованим в даному будинку значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки № 19/17.04-20 від 22 лютого 2024 року виданою старостою Біленьківського старостинського округу про не проживання осіб за адресою місця реєстрації встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , фактично не проживають за місцем своєї реєстрації з 01 квітня 2017 року.
Вказане також підтверджується актом про підтвердження факту не проживання від 22 лютого 2024 року, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , фактично не проживають за місцем своєї реєстрації з 01 квітня 2017 року про що підтверджують сусіди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Постановою Верховного Суду України від 16.01.2012 року встановлено, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до п.п.2 п. 26 Правил реєстрації місця проживання зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть. Тобто, для зняття з реєстрації місця проживання достатньо рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Статтею 405 ЦК України регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають в будинку без поважної причини більше п'яти років, у позивача виникли перешкоди в користуванні своїм майном, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням: житловим будинком АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 15, 16, 317, 319, 391, 405 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням: житловим будинком АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1937 грн. 32 коп., тобто по 968,97 з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М