Справа № 302/1206/24
Провадження № 2-о/302/93/24
Номер рядка звіту 17
11.09.2024 селище Міжгір'я, Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді Пухальського С. В.,
за участю секретаря судового засідання Куруц В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Міжгірського районного суду Закарпатської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Бедринець Мирослава Юріївна, заінтересована особа: Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявниця звернулася до суду із вказаною заявою, в обґрунтування якої представник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці- ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці - ОСОБА_3 . За життя батьки заповіт не залишили. Після смерті матері відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай) КСП «ПРОЛІСОК» розміром 2,15 га. Після смерті батьків єдиним спадкоємцем належного їм майна є заявниця - їх донька ОСОБА_4 . Після смерті батьків заявниця фактично стала володіти і розпоряджатися всім належним їм спадковим майном та вважала, що після їх смерті вона прийняла спадщину за померлими як така, що проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
До дня смерті заявниця постійно проживала разом із батьками однією сім?єю. На протязі всього часу, заявниця постійно проживала з батьками та приймала участь в їх житті, а саме: батьки проживали у будинку заявниці, вони мали спільний побут, спільні права та обов'язки, заявник доглядала за батьками.
Для прийняття спадщини, що залишися після смерті батьків, заявниці необхідно встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцями однією сім?єю на час відкриття спадщини, що і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.
Ухвалою суду від 23 серпня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.
Представником заявниці подано заяву з проханням розглядати справу без її участі та участі її довірительки.
Від Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області надійшла заява з проханням розглядати справу без участі представника сільської ради. Висловлено позицію за якою сільська рада визнає вимоги позову.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В абзаці 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статей 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина 1 статті 1223 ЦК України).
Як встановлено статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з частинами 1, 3 статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці- ОСОБА_2 , про що виконкомом Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області в книзі реєстрації смертей зроблено запис за № 5 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 21).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці - ОСОБА_3 , про що виконкомом Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області в книзі реєстрації смертей зроблено запис за № 12 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 14).
Після смерті матері відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай) КСП «ПРОЛІСОК» розміром 2,15 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала на підставі рішення Міжгірської райдержадміністрації від 07 травня 1997 року № 242 матері заявниці - ОСОБА_3 , про що свідчить копія сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с. 15).
Про факт спільного проживання свідчать довідки видані Пилипецькою сільською радою Хустського району Закарпатської області (а.с. 8-11, 19).
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту постійного проживання заявниці разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадкових справ.
На підставі викладеного та керуючись статями 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , разом із спадкодавцем батьком - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкодавцем матір?ю заявниці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на день смерті були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але проживали за адресою АДРЕСА_2 у дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення виготовлено 11 вересня 2024 року.
Суддя Пухальський С. В.