Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/5679/24
04.09.2024 року м. Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по оплаті спожитої електричної енергію мотивуючи заяву тим, що такі за адресою: АДРЕСА_1 , отримували послуги та споживали електричну енергію, а оплату не проводили.
Суддя дослідивши подану заяви та матеріали отримані судом приходить до висновку, що заявнику слід відмовити у видачі судового наказу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно частин 1, 4 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частинами 1, 2 ст. 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи неподільність предмета зобов'язання при солідарному стягненні, право регресної вимоги у солідарних боржників, суд вважає, що у випадку наявності підстав для відмови у видачі судового наказу відносно одного з солідарних боржників, відсутні підстави для видачі наказу відносно другого боржника, оскільки таким шляхом суд змінює порядок стягнення, визначений заявником при подачі заяви, що є недопустимим в наказному провадженні.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
За обставинами заяви боржник ОСОБА_1 як власник будинку проживає за адресою АДРЕСА_1 , однак згідно листа Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 03.09.2023 року №11.1-08/161 за обліками реєстру такий не значиться.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В той же час в заяві про видачу судового наказу просить суд стягнути заборгованість за спожиту електричну енергію з громадянки ОСОБА_2 .
Довідка про фінансовий стан складена також на ОСОБА_2 .
Разом з тим у заяві зазначено нарахування заборгованості починаючи із 2019 року, однак з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги (за змістом ч.5 ст. 165 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 163, 165, 186 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за спожиту електричну енергію.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. Р. Трагнюк