15 липня 2024 року Справа № 160/13042/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
21.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 01.05.2024 за №046550006701 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2024 року про призначення йому пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період його трудової діяльності у колгоспі ім. «Ватутіна» П'ятихатського району Дніпропетровської області з 1984 по 1998 роки, що зазначений в архівній довідці №490 від 18.06.2018, виданій Комунальною архівною установою П'ятихатської районної ради Дніпропетровської області «Трудовий архів П'ятихатського району»» та трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що архівна довідка та трудова книжка колгоспника повністю у встановленому порядку підтверджують періоди трудового стажу, отже підстав для відмови у призначенні пенсії відсутні.
Згідно з довідкою за підписом начальника відділу судової статистики, аналітичної роботи та інформаційно-технічного забезпечення суду від 24.04.2024 №647 за даними КП «ДСС» судді у період з 20.05.2024 по 23.05.2024 надійшло на розгляд 243 судових справ. Крім того, застосування стабілізаційних та аварійних відключень світла, відсутність Інтернет зв'язку, що унеможливлювало доступ до КП «ДСС», кількість оголошених повітряних тривог на території міста Дніпра, а також перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці з 29.05.2024 по 30.05.2024, об'єктивно вплинули на дотримання судом строків вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов та витребувано додаткові докази у справі; витребувано від відповідача додаткові докази та встановлено строк для їх подання.
Копію ухвали направлено на електронну адресу позивача засобами телекомунікаційного зв'язку 17.06.2024, про що свідчать матеріали справи. За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області в його електронний кабінет 14.06.2024 о 19:00, а копію адміністративного позову 21.05.2024, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст.251 КАС України до 02.07.2024.
10.07.2024 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що необхідний страховий стаж, визначений частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років. Страховий стаж особи становить 17 років 11 місяців 23 дні. Згідно результатів розгляду документів, доданих до заяви, за доданими документами до страхового стажу не зараховано: робота в колгоспі з 1984 - 1998 роки, згідно довідки від 18.06.2018 №490, оскільки в довідці не повністю зазначено по батькові заявника. Зазначені періоди потребують додаткового підтвердження первинними документами. Право на пенсійну виплату набуде 02.05.2028. Призначити пенсію позивачу немає правових підстав, оскільки не набутий страховий стаж, визначений частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою статті 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і за наявності відповідного страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
24.04.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, заява від 24.04.2024 зареєстрована за №723 надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке за результатами її розгляду прийняло рішення про відмову в перерахунку пенсії від 01.05.2024 №046550006701:
- дата народження: 01.05.1963;
- дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 24.04.2024;
- пенсійний вік, визначений частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить: 60 років;
- вік заявника: 60 років;
- необхідний страховий стаж, визначений частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років.
- відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності страхового стажу передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 63 років за наявності страхового стажу з 01.01.2026 по 31.12.2026 - від 23 до 33 років;
- відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності страхового стажу передбаченого частинами першою та другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 65 років за наявності страхового стажу починаючи з 01.01.2028 - від 15 до 25 років;
- страховий стаж особи становить 17 років 11 місяців 23 дні;
- згідно результатів розгляду документів, доданих до заяви, за доданими документами до страхового стажу не зараховано: робота в колгоспі з 1984 - 1998 роки, згідно довідки від 18.06.2018 №490, оскільки в довідці не повністю зазначено по батькові заявника. Зазначені періоди потребують додаткового підтвердження первинними документами;
- відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного страхового стажу;
- право на пенсійну виплату набуде 02.05.2028;
- на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України Позивач не перебуває та пенсію не отримує.
Згідно з формою РС-право номер пенсійної справи 046550006701 від 01.05.2024, дата звернення 24.04.2023, алгоритм розрахунку пенсія за віком (ЗУ №1048):
- з 01.09.1978 по 20.07.1981: навчання у НЗ, 2 роки 10 місяців, 20 днів;
- з 28.10.1981 по 17.11.1983: військова служба строкова: 2 роки 0 місяць 20 днів;
- з 01.01.1999 по 31.12.1999: 1 рік 0 місяців 0 днів;
- з 01.10.2006 по 31.12.2009: 3 роки 3 місяці 0 днів;
- з 01.04.2010 по 03.01.2019: 8 років 9 місяців 2 дні;
- з 06.03.2020 по 15.04.2020: 0 років 0 місяці 11 днів;
- разом страховий стаж з урахуванням перетину періодів: 17 років 11 місяців 23 дні.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до приписів статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з приписами статті 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), частини першої статті 48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних положень).
Згідно із пунктом 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (пункт 8 Основних положень).
Цією постановою також затверджений зразок трудової книжки колгоспника, який передбачає, що трудова книжка колгоспника містить окремі розділи, зокрема: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Зміст наведених норм свідчить, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Із наявної у матеріалах справи копії трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 НОМЕР_1 , дата заповнення 01.09.1986, вбачаються записи (за заявлені спірні періоди):
1, 2, 3) 1978, 1979, 1980: посланий начатися в Саксаганське СПТУ №7, нак. №9 від 30.09.1978;
4) 1981: тракторист, служба в Радян.армії;
5) звільнений з членів КСП ім. Ватутіна згідно поданої заяви за власним бажанням ст.36 КЗпП України., нак. №5 від 26.04.2000.
У розділі «Трудова участь в суспільному господарстві» на сторінках 18-21 трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 наявні записи за номерами 1-22 а кожен рік з 1978 по 2000 включно із зазначенням відпрацьованого часу, трудового мінімуму, заробітної плати.
Відповідно до Архівної довідки від 18.06.2018 №490, виданої Комунальною архівною установою «Трудовий архів П'ятихатського району»» П'ятихатської районної ради Дніпропетровської області в книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспника колгоспу ім. «Ватутіна», з 1993 КСП ім. Ватутіна, значиться Толстов ім'я володимир по батькові А-др (так у документі) і його заробітна плата та відпрацьовані людино-дні за нижче перерахований період становлять:
1978: навч. в СПТУ, кількість відпрацьованих людино-днів: 131; встановлений мінімум людино-днів: не вказано; заробітна плата: 227,31;
1980: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 234; встановлений мінімум людино-днів: не вказано; заробітна плата: 411,16;
1981: тракторист, кількість відпрацьованих людино-днів: 232; встановлений мінімум людино-днів: не вказано; заробітна плата: 797,04 в рядах Рад.Армії;
1983: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 137; встановлений мінімум людино-днів: не вказано; заробітна плата: 596,39;
1984: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 209; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 1017,72;
1985: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 306; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 1811,48;
1986: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 315; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 2114,55;
1987: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 309; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 2031,86;
1988: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 340; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 2596,66;
1989: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 315; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 2769,94;
1990: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 339; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 3600,73;
1991: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 341; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 5359;
1992: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 295; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 55086;
1993: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 302; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 48239;
1994: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 212; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 11988000;
1995: механізатор, кількість відпрацьованих людино-днів: 166; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 23038100;
1996: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 219; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 724,52;
1997: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 147; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 524,56;
1998: -«-«-«-, кількість відпрацьованих людино-днів: 348; встановлений мінімум людино-днів: 280; заробітна плата: 1267,64;
- підстава: ф. О-55 оп. 1-ОС спр.8 арк. 82 зворотний бік.
Таким чином, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом №1058-ІV.
Відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV починаючи з 01.01.2018 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу - не менше 31 року. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Причинами відмови у призначенні пенсії згідно результатів розгляду документів, доданих до заяви, а саме у зв'язку із не зарахуванням роботи в колгоспі з 1984 по 1998 рік, згідно довідки від 18.06.2018 №490, є те, що в довідці не повністю зазначено по батькові заявника, крім того, як вказав відповідач у рішенні.
Однак, зазначення неповного запису по батькові позивача у такій довідці не може слугувати відмові у призначенні пенсії та позбавлення його конституційної гарантії у старості, а довідка від 18.06.2018 №490 видана архівною установою на підставі зазначених у ній первинних документів, які орган Пенсійного фонду може перевірити у будь-який час.
Таким чином, судом встановлено, що позивач досяг 60 річного віку, а до його страхового стажу не включені усі періоди трудової діяльності, у зв'язку із чим рішення про відмову у призначенні пенсії є передчасним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд вважає обґрунтованим заявлений позов та виходить за його межі задля повного захисту прав позивача, оскільки незарахованим виявився більший період його роботи у колгоспі, а саме період з 18.11.1983. Судові витрати за звернення позивача до суду з позовом немайнового характеру покладаються на відповідача.
При цьому, суд не знайшов підстав для залучення як співвідповідача у справу Головного Управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, оскільки оскаржуване рішення прийнято саме відповідачем.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку №22-1, у редакції на час подання заяви про призначення пенсії, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної норми Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Київській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд зобов'язує ГУ ПФУ в Київській області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача, а саме зарахувати спірні періоди до спеціального та пільгового стажу.
У зв'язку з частковим задоволенням позову немайнового характеру на користь позивача підлягають присудженню витрати на сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, сплачені згідно з квитанціями від 07.09.2023 №15 та від 15.05.2024 №12.
Керуючись статтями 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, 10 м. Фастів, Київської області, 08500; ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 01.05.2024 за №046550006701, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період його трудової діяльності у колгоспі ім. Ватутіна (КСП ім. Ватутіна) П'ятихатського району Дніпропетровської області з 18.11.1983 по 1998 рік включно, з урахуванням даних архівної довідки №490 від 18.06.2018, виданої Комунальною архівною установою «Трудовий архів П'ятихатського району» П'ятихатської районної ради Дніпропетровської області, та трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2024 про призначення йому пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 00 копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно із частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно