Справа № 361/8418/24
Провадження № 2/361/4931/24
05.09.2024
про залишення позовної заяви без руху
05 вересня 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Бражник Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ спільного майна подружжя,
Адвокат Осадча К.О. від імені та в інтересах ОСОБА_1 подала до суду зазначений позов та просила суд:
1.Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 червня 2003 року Синівською сільською радою Гощанського району Рівненської області, актовий запис № 02.
2. Визнати об'єктом права спільної сумісної власності: житловий будинок, АДРЕСА_1 , площею 1854,5 кв. м з надвірними спорудами; земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:01:063:0526, площею 0,0262 га, яка розташована у АДРЕСА_1 ; автомобіль Alfa Romeo 2018 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору; земельну ділянку з кадастровим номером 3221255500:01:046:0048, площею 0,15 га, яка розташована у АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину: житлового будинку, АДРЕСА_1 , площею 1854,5 кв. м з надвірними спорудами; земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:01:063:0526, площею 0,0262 га, яка розташована у АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером 3221255500:01:046:0048, площею 0,15 га, яка розташована у АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
4. Виділити у приватну власність ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя автомобіль Alfa Romeo 2018 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору та стягнути на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 зазначеного автомобіля у розмірі 602 850 грн.
5. Судові витрати та витрати на правничу допомогу стягнути з відповідача.
Крім того, разом з матеріалами позовної заяви подала клопотання про розстрочення сплати судового збору.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Бражник Н. М.
Розглянувши подані матеріали, вважаю за необхідне залишити подану позовну заяву без руху, виходячи з такого.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» передбачено, що судовий сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а саме: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2024 року становить 3 028 грн.
З огляду на ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову до суду.
Позивачем на підтвердження вартості майна надано довідки про середню ринкову вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВЕ АГЕНТСТВО «СВЯТОЗАРОВ ТА ПАРТНЕРИ» станом на 23 серпня 2024 року, відповідно до яких вартість житлового будинку становить - 3 768 000 грн, земельної ділянки площею 0,0262 га у м. Бровари - 900 000 грн, земельної ділянки площею 0,15 га у АДРЕСА_2 - 175 000 грн, автомобіля - 1 205 700 грн.
Враховуючи викладене, на момент пред'явлення позову до суду вартість майна (ціна позову) становить - 6 048 700 грн.
Отже, за подачу позову ОСОБА_1 відповідно до вимог закону повинна сплатити судовий збір у розмірі 16 351,20 (за немайнову вимогу немайнового характеру про розірвання шлюбу - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) + за 4 майнові вимоги (6 048 700 грн) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у даному випадку - 15 140 грн)).
При подачі позовної заяви ОСОБА_1 сплатила судовий збір за немайнову вимогу у повному обсязі - 1 211,20 грн та частково за майнові вимоги - 8 000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У клопотанні про відстрочення (розстрочення) сплати збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка заявляє клопотання про розстрочення сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Обґрунтовуючи клопотання про розстрочення сплати судового збору у розмірі 7 140 грн, до ухвалення судового рішення у справі, представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище, на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, повнолітня дитина навчається.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Як вбачається із довідки про заробітну плату від 24 липня 2024 року № 21 ОСОБА_1 працює начальником відділу Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області із січня 2024 до червня 2024 року їй нараховано 232 805,75 грн.
Довідку про заробітну плату позивача за 2023 рік суду не надано.
Відтак, представником позивача не наведено доводів і не подано належних та допустимих доказів на підтвердження важкого матеріального стану позивача, що перешкоджає сплати нею судового збору у встановленому законом і порядку розмірі.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, визначається спосіб усунення недоліків, а саме: доплатити судовий збір у розмірі 7 140 грн.
Дані недоліки мають бути усунені у трьох денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо, заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 353 ЦПК України, суддя-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Бражник