Справа № 216/3386/24
провадження 1-кп/216/509/24
іменем України
09 вересня 2024 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі : головуючого, судді - ОСОБА_1 ,
за участю : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 м. Кривого Рогу, дистанційно в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 42024041330000294 від 12.04.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баранівка Житомирської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який на час скоєння кримінального правопорушення зарахований у розпоряджання командира військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-ІХ, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119- IX, Указом від 18.04.2022 № 259 2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05".2022 № 2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738- IX, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ), Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-ІХ, Указом від 26.07.2023 № 451/2023
затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІХ, Указом від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429- IX, Указом від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-ІХ та Указом від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-ІХ у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні постійно продовжувались, у тому числі із 05 годин 30 хвилин 14.05.2023 строком на 90 діб.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 року.
19 липня 2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 206 солдата ОСОБА_4 було зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .
В подальшому 15 грудня 2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 355 солдата ОСОБА_4 увільнено від раніше займаної посади та зараховано у розпоряджання командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 солдат ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
06 січня 2024 року солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, 06 січня 2024 року приблизно о 10:00 годині солдат ОСОБА_4 був відсутнім при перевірці особового складу військової частини НОМЕР_1 , яка проводилась за місцем дислокації військової частини за адресою: АДРЕСА_2 , тобто самовільно залишив військову частину, командуванню про причини свого вибуття солдат ОСОБА_4 не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, поки, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, солдат ОСОБА_4 14 травня 2024 року добровільно та з власної ініціативи прибув до Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, чим припинив вчиняти кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення).
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю й пояснив, що за обставин, викладених у вироку вчинив даний злочин, а саме: після поранення був у шпиталі, потім вирішив поїхати додому. 06.01.2024р. він самовільно залишив місце постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , звідки поїхав додому, нікого не попередивши, де перебував впродовж часу до 14 травня 2024 року. У зазначений день він самостійно з'явився до прокуратури для надання пояснень.
Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його згода на клопотання, заявлене прокурором в судовому засіданні, погоджена із захисником.
У зв'язку із цим, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показами обвинуваченого та письмовими доказами, що характеризують його особу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, а дії його відповідають складу інкримінованого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), у зв'язку із чим, обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступень тяжкості вчиненого злочину, віднесеного до категорії тяжкого. Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, відсутні. До обставин, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд також враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого, особу винного, який являється військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем служби характеризується посередньо, має поранення, пов'язане із захистом Вітчизни. Зважаючи на той факт, що звільнення від відбування покарання з випробуванням військовослужбовця за скоєння військового злочину в умовах воєнного стану не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки, створить у таких осіб впевненість у безкарності, а також відмову від захисту Батьківщини. Зазначене свідчить про підвищену суспільну небезпечність такого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим. Тому, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Цивільний позов не заявлено, заходи забезпечення кримінального провадження, судові витрати, речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.. ст. 349 ч.3, 369-376, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
До набрання вироком чинності запобіжний захід не обирати. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати після набрання вироком законної сили з моменту його фактичного затримання, після звернення вироку до виконання.
Цивільний позов не заявлено, речові докази, судові витрати, заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору. Учасники справи мають право отримати копію вироку у суді.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1