Справа 206/3917/24
Провадження 2-а/206/24/24
10 вересня 2024 року м. Дніпро
Самарський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Плінської А.В.,
при секретарі Кобзар Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,-
В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою на останнього накладено грошове стягнення у розмірі 17 000 грн., а провадження просять закрити. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 22 липня 2024 року його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 як особу, яка ухиляється від виконання військового обов'язку та не має при собі дійсних військово - облікових документів. 22 липня 2024 року під час проведення перевірки військово - облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 за висновком ВЛК від 22 травня 1996 року був визнаний придатним до нестроєвої служби. Указом Президента України в країні введено воєнний час, однак ОСОБА_1 до 16 липня 2024 року не виконав вимоги щодо необхідності уточнити свої облікові дані протягом 60 днів, після введення воєнного часу не з'явився для постановлення його на військовий облік. 22 липня 2024 року заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 склав протокол та на підставі нього в той же день виніс постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки в постанові не зазначено дату та час вчинення правопорушення, так як це має значення оскільки до 19 травня 2024 року ст. 210 КУпАП передбачала іншу відповідальність. Крім того, не вказують які ж саме дані не уточнено і що ці дані відповідач не взмозі отримати з інших реєстрів. Зазначають, що в постанові не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, не має посилань на докази, які підтверджують правопорушення, а також розгляд справи відбувся в день складання протоколу, чим порушено право на ознайомлення з матеріалами справи та на отримання правничої допомоги. Зважаючи на викладене просять позов задовольнити.
Ухвалою від 30 липня 2024 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін.
19 серпня 2024 року позивачем було подано додаткові пояснення в яких вказано, що обов'язок щодо оновлення даних стосується військовозобов'язаних громадян, позивач же був знятий з обліку ще в 2009 року
22 серпня 2024 року представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив у якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що дії щодо винесення спірної постанови є законними, так як ОСОБА_1 був знятий з військового обліку, а не виключений з нього, тож відповідно до діючого законодавства станом на дату винесення спірної постанови був особою, яка перебуває на військовому обліку та мав оновити дані у встановлені законодавством строки.
22 серпня 2024 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив в якому вказують, що обов'язок щодо уточнення даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом покладено на громадян України, які перебувають на військовому обліку, а взяття на облік відбувається на підставі повістки, яку позивач по справі не отримував та вона йому не направлялась, а отже в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, однак представником подано заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином, скористались правом на подачу відзиву на позов.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно протоколу №781 про адміністративне правопорушення від 22 липня 2024 року ОСОБА_1 ставиться в вину порушення вимог Наказу МОЗ №402 від 14 серпня 2024 року, пункту 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 та вимог абзацу 5 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року зі змінами та доповненнями, адже після оголошення мобілізації не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 для постановлення на військовий облік та проходження ВЛК. Крім того, відповідно до протоколу ОСОБА_1 не виконав вимоги щодо необхідності уточнити свої облікові дані протягом 60 днів тобто до 16 липня 2014 року з дня набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року, яким внесені зміни у тому числі у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року.
Відповідно до постанови №9179 від 22 липня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 накладено стягнення в розмірі 17 000 грн. за порушення вимог Наказу МОЗ №402 від 14 серпня 2024 року, пункту 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 та вимог абзацу 5 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року зі змінами та доповненнями, оскільки ОСОБА_1 після оголошення мобілізації не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 для постановлення на військовий облік та проходження ВЛК. Крім того, ОСОБА_1 не виконав вимоги щодо необхідності уточнити свої облікові дані протягом 60 днів тобто до 16 липня 2014 року з дня набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року, яким внесені зміни у тому числі у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був присутній, копію постанови йому було вручено 22 липня 2024 року, тобто в день розгляду.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. І в подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Відповідно доч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»).
Відповідно до п.п 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно п. 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Відповідно до абзацу 5 частини 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 цього ж Закону щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
П. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560 передбачено, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ч.1ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення,а при триваючому правопорушенні-не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення,зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). За ч.7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Враховуючи, що зі змісту постанови не слідує час вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за таких обставин суд позбавлений можливості визначитись із строками накладення адміністративного стягнення, чинність тієї чи іншої норми на той період, адже було внесено ряд змін. Крім того, посилання на норми у спірній постанові є або загальними, або ж бланкетними, при формулюванні чого суд позбавлений можливості все ж таки з'ясувати, що конкретно та в який період і в якому статусі ОСОБА_1 ставиться в вину порушення і чого саме. За вказаних обставин спірна постанова підлягає скасуванню із надсиланням справи на новий розгляд.
Судові витрати слід розподілити у відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.241-246,286,293 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження -задовольнити частково.
Скасувати постанову №9179 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 -заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 -начальника мобілізаційного відділення капітана ОСОБА_2 від 22 липня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000 грн., а справу надіслати на новий розгляд.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 302 (шістсот п'ять) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів.
Суддя: А.В. Плінська