Справа № 201/8445/24
Провадження №1-кс/932/1963/24
17 липня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра по кримінальному провадженню № 12024041650001124 від 15.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, -
До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчої СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тривання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що 15.07.2024 року ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на вбивство, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , наніс декілька ударів руками та ногами в область голови ОСОБА_7 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер.
16.07.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так як злочин, вчинений із застосуванням насильства та спричинив загибель людини слідство не вважає за можливе визначення застави.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, однак зазначив, що умислу вбивати потерпілого у нього не було, проти задоволення клопотання слідчого не заперечував.
Захисник у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041650001124 від 15.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
16.07.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно повідомленої підозри ОСОБА_5 підозрюється у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: протоколи огляду місця події від 15.07.2024 року; протоколи допиту свідків; лікарське свідоцтво про смерть № НОМЕР_1 не від 16.07.2024 року; докази у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, його вік та стан здоров'я не є перешкодою для зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду. У судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний міцних соціальних зв'язків не має.
Внаслідок того, що досудове розслідування тільки розпочато, усі слідчі та процесуальні дії не проведені, беручи до уваги характер інкримінованого правопорушення та те, що підозрюваному відомі дані свідків, високоймовірним є ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні.
До такого висновку приходжу і тому, що на цей час підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ґрунтується у тому числі і на показах свідків, які хоча і є наданими слідчому, однак не можуть бути покладені у мотивування рішення суду по суті обвинувачення.
З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше притягувався до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень та наразі підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вважаю, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є доведеним.
Запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, шляхом обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не є можливим, через те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не здатні забезпечити унеможливлення реалізації ризиків, встановлених у судовому засіданні.
Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_5 під вартою відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.
Враховуючи те, що підозрюваного ОСОБА_5 не було затримано, строк дії ухвали про тримання під вартою визначаю у межах строку досудового розслідування, що залишився по справі.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, враховуючи обставини вчинення злочину, вважаю, що в даному випадку доцільно не визначати розмір застави, оскільки застава, як запобіжний захід, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 202, 208, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, тобто до 14.09.2024 року включно.
Дана ухвала діє до 14 вересня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1