Постанова
Іменем України
10 вересня 2024 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/15275/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,
за участю секретаря: Марченка М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 22 квітня 2024 року
в складі судді Волчка А. Я.
у цивільній справі №369/10994/16-ц Києво-Святошинського районного суду Київської області
за заявою ОСОБА_1
про заміну боржника у виконавчому провадженні,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), приватний нотаріус Леденьов Іван Сергійович,
В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Заяву обґрунтовано тим, що постановою Апеляційного суду Київської області від 15.01.2018 у справі №369/10994/16-ц стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На виконання судового рішення було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження з його примусового виконання. У березні 2023 року їй стало відомо про те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, після чого до його майна приватним нотаріусом Леденьовим І. С. заведено спадкову справу №96/2022. Спадкодавцем є мати боржника - ОСОБА_2
Вказувала, що згідно довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеної державним виконавцем, заборгованість по аліментам ОСОБА_3 станом на 26.06.2022 становить 226 180,65 грн. А згідно інформації, наданої їй виконавчою службою, за ОСОБА_3 зареєстрована 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 , вартість якої становить більше аніж сума боргу за аліментами.
За вказаних обставин, ОСОБА_1 просила замінити боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про стягнення аліментів на його правонаступника ОСОБА_2 в межах вартості майна, одержаного в спадщину в частині стягнення заборгованості по аліментам у розмірі 226 180,65 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні її заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для правонаступництва у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що щомісячний обов'язок зі сплати аліментів був нерозривно пов'язаний із особою ОСОБА_3 , який після його смерті припинився, оскільки не врахував, що в заяві про заміну боржника заявник просив стягнути лише заборгованість по аліментам, яка виникла до дня смерті боржника.
Вважала, що оскільки виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_3 аліментів знаходиться на виконанні, то відповідно є всі підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні його правонаступником.
Також в обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №161/11682/15-ц, від 12.08.2020 у справі №199/5826/16-ц, від 11.11.2020 у справі №161/11682/15-ц та від 16.06.2021 у справі №754/17704/18, в яких Верховним Судом висловлено правовий висновок про те, що наявна на момент смерті спадкодавця заборгованість зі сплати аліментів на дитину входить до складу спадщини, а спадкоємці такого платника зобов'язані погасити заборгованість за рахунок активів спадкової маси.
Крім цього, як на підставу скасування ухвали суду посилалася і на те, що суд першої інстанції не витребував матеріалів виконавчого провадження, тоді як таке клопотання було заявлено у заяві про заміну боржника виконавчого провадження.
За наведених обставин просила скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші заінтересовані особи, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності заінтересованих осіб.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним, враховуючи наступне.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2017 у даній справі №369/10994/16-ц, що переглядається, стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.11.2016 і до досягнення дітьми повноліття.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 15.01.2018 рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2017 змінено в частині розміру аліментів, а саме зазначено стягувати в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку платника аліментів на двох дітей до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно.
27 лютого 2018 року у даній справі №369/10994/16-ц видано виконавчий лист, на підставі якого 24.04.2018 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні НОМЕР_1, виданої старшим державним виконавцем Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Інною ФЕЛЬДМАН від 29.08.2022, у боржника ОСОБА_3 станом на 26.06.2022 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 226 180,65 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер.
07 липня 2022 року за заявою ОСОБА_2 відкрита спадкова справа №96/2022 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3
03 квітня 2023 року ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_2 претензію з вимогою про погашення суми заборгованості зі сплати аліментів померлого ОСОБА_3 одноразово у сумі 226 180,65 грн.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.
Якщо предметом спору у справі є стягнення боргу спадкодавця, який він мав за життя у вигляді заборгованості за аліментами, наявна на момент смерті спадкодавця заборгованість зі сплати аліментів входить до складу спадщини.
Спадкоємець зобов'язаний сплатити борг спадкодавця з аліментів у межах вартості отриманої спадщини. Важливо те, що після смерті платника аліментів до спадкоємця переходить обов'язок сплатити саме борг з невиплачених аліментів, а не обов'язок зі сплати аліментів.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 березня 2018 року у справі №161/11682/15-ц, від 12 серпня 2020 року у справі №199/5826/16-ц та від 11 листопада 2020 року у справі №161/11682/15-ц, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі.
Установивши, що предметом спору у справі, яка переглядається, є питання про заміну боржника у виконавчому провадженні про стягнення аліментів на утримання дітей, яке нерозривно пов'язано саме з особою платника таких аліментів - ОСОБА_3 , а після його смерті обов'язок зі сплати аліментів припиняється та відповідно не входить до складу спадщини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для заміни боржника виконавчого провадження з виконання судового рішення про стягнення аліментів.
Суд першої інстанції також обґрунтовано вказав на право ОСОБА_1 щодо звернення до суду з позовом до спадкоємців платника аліментів саме про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, під час розгляду якого необхідно доводити наявність та розмір заборгованості, а також наявність та вартість спадкового майна за рахунок якого така заборгованість погашається.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що в заяві про заміну боржника у виконавчому провадженні заявниця просила замінити останнього лише в частині стягнення заборгованості по аліментам у розмірі 226 180,65 грн.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що наявність відкритого виконавчого провадження про стягнення аліментів є підставою для заміни боржника у такому виконавчому провадженні, оскільки за приписами Закону України "Про виконавче провадження" у разі смерті сторони виконавчого провадження, в тому числі боржника, виконавець має перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво. Тому наявність відкритого виконавчого провадження, що підтверджується відомостями з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, не є безумовною підставою у даних правовідносинах, що склалися, для заміни боржника у виконавчому провадженні.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не вирішив клопотання про витребування матеріалів виконавчого провадження не можуть бути підставою для скасування ухвали, оскільки відсутність матеріалів виконавчого провадження не перешкоджала суду першої інстанції з'ясувати наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні про стягнення аліментів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №161/11682/15-ц, від 12.08.2020 у справі №199/5826/16-ц, від 11.11.2020 у справі №161/11682/15-ц та від 16.06.2021 у справі №754/17704/18, в яких зазначено, що наявна на момент смерті спадкодавця заборгованість зі сплати аліментів на дитину входить до складу спадщини, а спадкоємці такого платника зобов'язані погасити заборгованість за рахунок наявних активів спадкової маси.
Колегія суддів зазначає, що не врахування судом першої інстанції вищенаведених постанов Верховного Суду не призвело до неправильного вирішення процесуального питання заміни боржника у виконавчому провадженні про стягнення аліментів, оскільки в тих справах, які переглядалися касаційним судом, стягувачі зверталися до суду з позовами до спадкоємців боржника про стягнення саме заборгованості по аліментам і такі позови були задоволені. А в справі, яка наразі переглядається судом апеляційної інстанції, стягувач аліментів звернулася із заявою про зміну боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів.
При цьому, з наведеного слідує, що питання про стягнення заборгованості по аліментам із спадкоємця боржника може бути вирішено лише в позовному провадженні.
За наведених обставин, коли заявницею обрано невірний спосіб захисту, колегія суддів вважає, що процесуальне питання про заміну сторони виконавчого провадження - боржника його правонаступником судом першої інстанції вирішено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
О. В. Немировська