Справа № 120/6130/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
10 вересня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.12.2014 року у справі №145/2301/14-а зобов'язано управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію по втраті годувальника на сина ОСОБА_1 за нормами частини 10 статті 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 70% від суми заробітної плати померлої годувальниці.
З грудня 2014 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по втраті годувальника, відповідно до Закону України "Про державну службу".
15.03.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії виходячи із 70% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді, померлої годувальниці ОСОБА_3 , розрахованої на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/0358 від 28.02.2024 року, без обмеження пенсії максимальним розміром.
За результатом розгляду заяви позивача відповідач листом №4379-3985/Я-02/8-0200/24 від 26.03.2024 року відмовив у перерахунку пенсії через відсутність на те правових підстав, оскільки Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника із розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Також вказав, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність
Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 11.02.2020 року у справі №200/3958/19-а, від 23.12.2020 року у справі №240/8156/19, робив правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відтак, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, дає підстави для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника - померлої матері ОСОБА_3 з 28.11.2014 року, виходячи з розміру 70% від суми заробітної плати померлої годувальниці, на підставі постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.12.2014 року у справі №145/2301/14-а.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також частиною 1 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Враховуючи те, що рішенням суду від 25.12.2014 року у справі №145/2301/14-а, яке набрало законної сили, за позивачем визнано право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% суми заробітної плати померлої годувальниці ОСОБА_3 , суд при розгляді цієї справи констатує також право позивача на перерахунок відповідної пенсії, який є невід'ємною складовою права особи на отримання пенсійних виплат.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.03.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії виходячи із 70% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді, померлої годувальниці ОСОБА_3 , розрахованої на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/0358 від 28.02.2024 року, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Листом №4379-3985/Я-02/8-0200/24 від 26.03.2024 року відповідач відмовив у перерахунку пенсії через відсутність на те правових підстав, оскільки Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника із розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд зазначає, що порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений Постановою Пенсійного фонду України 25.01.2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.02.2023 року №7-2) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.02.2023 року за №353/39409 (далі - Порядок №3-1).
Пунктом 2 розділу І Порядку №3-1 визначено, що заява про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Заява про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання подається до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр), або вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал), або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Згідно з пунктом 1 розділу 4 Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 2 статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою (пункт 6 розділу 4 Порядку №3-1).
Пунктами 7, 8 розділу 4 Порядку №3-1 передбачено, що документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 9 розділу 4 Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством передбачено обов'язок пенсійного органу здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, підставою для проведення якого є довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Водночас такий перерахунок проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Судом встановлено, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Вінницькій області видано довідку №4-35/0358 від 28.02.2024 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання по втраті годувальника.
Згідно з вказаною довідкою станом на 28.02.2024 року суддівська винагорода судді Калинівського районного суду Вінницької області, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання по втраті годувальника, складає 94590 грн., в тому числі посадовий оклад - 63060 грн. та доплата за вислугу років - 31530 грн.
Таким чином, зазначена довідка, за умови її подання до пенсійного органу у визначеному законом порядку, дає підстави для проведення ОСОБА_3 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд зазначає, що оскільки позивач має право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% щомісячного довічного грошового утриманні судді у відставці померлої годувальниці ОСОБА_3 і таке право визнане за ним судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд доходить висновку, що зміна розміру раніше призначеного ОСОБА_3 щомісячного грошового утримання внаслідок зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, дає законні підстави для проведення позивачу перерахунку пенсії по втраті годувальника, виходячи з розміру 70% від суми щомісячного довічного грошового утримання, обчисленого на підставі відповідної довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у даному випадку - довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/0358 від 28.02.2024 року.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку пенсії по втраті годувальника без обмеження максимальним розміром суд зазначає, що умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, розмір такої пенсії та період, на який призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника визначено розділом V Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У свою чергу, положення про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність містяться в частині 3 статті 27 цього Закону.
При цьому, стаття 27 Закону №1058 стосується розміру пенсії за віком.
Разом з тим, право позивача на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% від суми заробітної плати померлої годувальниці встановлене судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим, обмеження максимального розміру до такого виду пенсії не застосовуються, оскільки норма статті 37 Закону №1058 не містить жодних приписів про обмеження розміру пенсії у разі втрати годувальника максимальним розміром.
За сукупністю наведених обставин, суд доходить висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70% щомісячного довічного грошового утримання, без обмеження максимальним розміром.
З метою поновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов'язати з 15.03.2024 року перерахувати та виплачувати позивачу пенсію по втраті годувальника у розмірі 70% довічного грошового утримання судді, розрахованого на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/0358 від 28.02.2024 року, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.