Справа № 560/295/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
10 вересня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття до розгляду його рапорту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , щодо звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю у зв'язку з наявністю матері дружини із числа осіб з інвалідністю ІІ групи;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 за абз. 5 підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю матері дружини зі числа осіб з інвалідністю ІІ групи.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .
21.11.2023 за допомогою засобів поштового зв'язку позивач звернувся до відповідача із рапортом про звільнення в запас за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", так як виникла необхідність постійного догляду за матір'ю дружини з інвалідністю ІІ групи.
До рапорту додав: копію паспорта, копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 , копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , копію свідоцтва про народження (видана повторно) серії НОМЕР_4 , копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 , копія довідки МСЕК серії НОМЕР_5 , копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 , копія довідки № 1128 від 26.09.2023.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, у зв'язку із не реалізацією відповідачем поданого ним рапорту.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, приписами ч. 1 статті 3 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII) встановлено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду даної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.
Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема: наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Згідно частини 7 статті 26 Закону № 2232-XII, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
В свою чергу Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення № 1153).
Положеннями п. 1, 2 Положення № 1153 визначено порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.
Нормами п. 233 Положення №1153 встановлено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
21.11.2023 позивачем подано засобами поштового зв'язку рапорт про небажання продовжувати проходження військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІ, у зв'язку із наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, а саме наявність тещі (мами) особи з інвалідністю ІІ групи.
25.01.2024 поштою до в/ч НОМЕР_1 надійшов лист №290070758 від позивача, в якому містився рапорт з додатками від 21.11.2023 (Вх. № 134 від 25.01.2024) з проханням про звільнення з військової служби через сімейні обставини.
Пунктом 242 Положення №1153 передбачено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.
Приписами п.12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454, передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.
Відповідно до абз. 2, 9 пункту 14.10 розділу XIV цієї Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Рапорт передбачає собою вид службового документу Збройних Сил України, який є письмовим зверненням військовослужбовця до вищого по посаді чи званню військовослужбовця з викладом питань службового або особистого характеру та відображає прагнення військовослужбовця реалізувати свої права.
Згідно пунктом 5 розділу III Інструкції № 735, звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Відтак, наслідком розгляду рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби є наказ по особовому складу про звільнення з військової служби чи відмова у задоволенні рапорту, які мають бути прийняті в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні. Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Відповідач прийняв письмове рішення по рапорту від 21.11.2023 з зазначенням обставин про відмову у такому, таке рішення позивач отримав 10.02.2024 під власний підпис, тобто рапорт розглянутий у місячний строк, адже відповідач отримав таке 25.01.2024 через невірну вказану адресу адресата на поштовому відправленні, що підтверджується матеріалами справи, отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Пунктом 5 Переліку документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби (додаток 19) при поданні до звільнення з військової служби Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом "ґ" пункту 2 частини п'ятої, підпунктом "г" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Нормами статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із рапортом про звільнення в запас за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", так як є наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, а саме наявність тещі (мами) особи з інвалідністю ІІ групи, проте надані позивачем копії, не мають точного знакового відтворення змісту оригіналу документів та є такої якості, що унеможливлює прочитання та виявлення інформації, що в них міститься.
Відтак, рапорт не розглядався по суті через те, що копії документів поданні позивачем для вирішення питання наявності підстав для звільнення з військової служби є нечитабельними та не мають юридичної сили, оскільки не засвідчені належним чином, а саме: не засвідчені роздруковані фотографії на 4 аркушах низької якості частини паспорта ОСОБА_1 , серія та номер не читаються, виданий Хмельницьким РВ УМВС України в Хмельницькій області 21 лютого 2009 року; не засвідчену копію свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_7 від 20.09.2011, видане Виконавчим комітетом Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, згідно якого зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 ) ; не засвідчену копію на 3 аркушах паспорту громадянина України ОСОБА_2 , серія НОМЕР_8 , виданого Хмельницьким РВ УМВС в Хмельницькій області 17.11.2011; не засвідчену копію на 1 аркуші картки платника податків ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_9 ; не засвідчену копію на І аркуші свідоцтва про народження ОСОБА_6 03 травня 1972 року, серія НОМЕР_3 від 04.06.1972; не засвідчену копію на 1 аркуші свідоцтва про народження ОСОБА_4 15 серпня 1994 року, серія НОМЕР_4 від 06.11.2008; не засвідчену копію на 3 аркушах паспорту громадянина України ОСОБА_3 , серія НОМЕР_10 , виданого Хмельницьким РВ УМВС в Хмельницькій області 01.08.1996; не засвідчену копію на 1 аркуші картки платника податків ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_11 ; не засвідчену копію на 2 аркушах довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією, серія 21 АГ № 124755, якою ОСОБА_3 встановлено 2 групу інвалідності, безтерміново з 09.02.2023; не засвідчену копію на 1 аркуші пенсійного посвідчення № НОМЕР_12 , бланк серії НОМЕР_13 , виданого ОСОБА_3 , дата видачі 05.05.2023.
Згідно з наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів". Відповідно до пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій".
Однак, позивачем не дотримано вищевказаних вимог, не містять відміток про їх засвідчення додані до рапорту копії документів, які надав відповідач разом з відзивом.
При цьому, зі змісту рапорту вбачається, що позивач до нього додав документи, які він вважав є достатніми для підтвердження підстав звільнення з військової служби у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Відповідач вказав у письмових зауваженнях з приводу неможливості розгляду рапорту у зв'язку з тим, що надані позивачем копії, не мають точного знакового відтворення змісту оригіналу документів та є такої якості, що унеможливлює прочитання та виявлення інформації, що в них міститься.
Стосовно вимоги зобов'язання командування військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача на підставі пункту "г" частини 2 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", слід зазначити наступне.
Фактично питання звільнення позивача з вказаної ним підстави відповідачем не розглядалося, відповідач не зробив висновків про відсутність у позивача права на звільнення з військової служби у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Однак, визначати наявність чи відсутність у військовозобов'язаного права на звільнення з військової служби з підстав, визначених підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII є повноваженням саме військової частини, а повноваження суду обмежуються наданням оцінки таким діям/рішенням в межах здійснення судового контролю, у разі надходження позову з таким предметом спору.
Рапорт позивача від 21.11.2023 не розглянутий по суті і питання наявності підстав для його звільнення зі служби не вирішувалося.
Відтак, відсутні підстави для зобов'язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби відповідно до абзацу восьмого підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII у зв'язку із наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про звернення громадян", не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Позивач не позбавлений права повторно звернутись з відповідним рапортом, додавши до нього належний чином засвідчені копії та оригінали документів, які необхідні для прийняття відповідного рішення, адже такий не був вирішений по суті.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.