№33/824/2019/2024 Постанова винесена суддею Гаврищуком А.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
12 серпня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Волощука В.В., другого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Волощука В.В. на постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні сина, 2012 р.н., не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
Постановою судді Миронівського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою суду, 16 лютого 2024 року о 13 год. 40 хв. на 104 кілометрі автодороги Київ - Знам'янка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки та безпечного інтервалу, допустила зіткнення з автомобілем «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався на зустріч, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.п. 2.3 "б", 12.1, 13.1 ПДР України.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Волощук В.В., вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, не надавши оцінку діям водія в ДТП, оскільки ОСОБА_1 вважає, що винною особою у настанні ДТП є водій автомобіля Альфа Ромео сріблястого кольору, володільцем якого є ОСОБА_3 , яка поїхала з місця ДТП, а згодом поліцією на неї було складено протокол про адміністративне правопорушення та передано на розгляд до Миронівського районного суду Київської області, тому вини ОСОБА_1 у спричиненні ДТП немає.
Зокрема, зазначає, що відповідно до рапорту поліції від 16.02.2024 року АЗС «ОККО» повідомила, що на трасі в авто заявниці в'їхало авто Альфа Ромео сірого кольору та поїхало в сторону Києва.
При цьому, у своїх поясненнях ОСОБА_1 пояснила, що вона рухалась по трасі Київ - Знам'янка, автомобіль Альфа Ромео сріблястого кольору, який виконував обгін, та під час обгону, виїхав на острівець безпеки, в результаті чого її автомобіль занесло у відбійник вправо, а потім, перетнувши зустрічну смугу, в лівий відбійник, і під час цього відбулося зіткнення з автомобілем Renault, який рухався на зустріч.
Також потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив обставини викладені у протоколі та зазначив, що 16.02.2024 р. на 103 км а/д Київ - Знам'янка, керував автомобілем Renault, йому на зустріч їхав
автомобіль Honda CR-V, і на острівці безпеки його почав обганяти автомобіль сірого кольору. Після чого автомобіль Honda CR-V вдарився у відбійник, а далі виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з його
автомобілем.
Вказує й на те, що керуючись відеоматеріалами, отриманими з відеокамери АЗС «ОККО» працівниками поліції 22 лютого 2024 року був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , яка є власником автомобіля Альфа Ромео, державний номер НОМЕР_3 , відповідно до якого, 16.02.2024 року о 12:50 год. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Альфа Ромео, державний номер НОМЕР_3 , створила аварійну обстановку автомобілю Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , змусила водія різко затормозити, знизити швидкість, внаслідок чого автомобіль Honda CR-V, занесло та він виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем Renault, державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушила п.п. 7.3 (б), 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП. Матеріали про адміністративне правопорушення передані до Миронівського районного суду Київської області та відкрито провадження.
Отже, поліцією чітко зафіксовано, що причинно-наслідковий зв'язок між заподіяною ДТП та наслідками (пошкодженням автомобілів) міститься саме в діях водія ОСОБА_3 , а тому дії ОСОБА_1 не знаходились в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
За таких обставин, вважає, що оскільки вина водія ОСОБА_1 не підтверджується матеріалами справи, а її дії не знаходились в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях водія ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 та її захисника Волощука В.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також другого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 , який не заперечував проти її задоволення, допитавши спеціаліста (судового експерта) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Гутника В.І., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Стаття 124 КУпАП України передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Так, ст. 124 КУпАП є бланкетною нормою, яка відсилає до конкретного пункту Правил дорожнього руху, який порушено водієм.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 183146 від 16 лютого 2024 року, ОСОБА_1 ставиться в провину порушення п.2.3 "б", п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
Згідно п. 2.3 "б" Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керуванням цим засобом у дорозі.
Відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Однією з найважливіших умов правомірності крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.
Постановою судді Миронівського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як на докази вини ОСОБА_1 суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 183146 від 16 лютого 2024 року, схему дорожньо-транспортної пригоди, фототаблицю, письмові пояснення ОСОБА_1 та другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 .
Разом з тим, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 вона рухалася по трасі Київ-Знам'янка (м. Миронівка, заправка ОККО) в напрямку м. Києва. Рухаючись по трасі, на острівці безпеки з лівої сторони був виконаний обгін автомобілем «Alfa Romeo» сірого кольору, при цьому підрізавши її автомобіль, в результаті чого її автомобіль занесло у відбійник вправо, а потім, перетнувши зустрічну смугу, в лівий відбійник, і під час цього відбулося зіткнення з автомобілем «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався на зустріч.
Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надала і в суді першої та апеляційної інстанцій. Зокрема в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 уточнила, що вона рухалась по трасі, була напроти острівця безпеки, посередині нього, там вузька смуга і знак «звуження». Автомобіль «Alfa Romeo» почав обгін зліва з виїздом на острівець безпеки, але на ньому мається дорожній знак, та водій автомобіля «Alfa Romeo» взяв правіше, виїхавши перед її автомобілем, внаслідок чого вона почала гальмувати і теж вимушена була звернути в право, в'їхала у відбійник, і її винесло на зустрічну смугу, де вона зіткнулась з автомобілем «Renault», потім з лівим відбійником і її викинуло на зустрічну смугу. Вказала, що в автомобілі знаходилась дитина, тому вона намагалась уникнути зіткнення з автомобілем, який виїхав перед нею.
Відповідно до письмових пояснень другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , 16 лютого 2024 року о 13 год. 40 хв. він рухався на автомобілі «Renault Dokker», державний номерний знак НОМЕР_2 , зі швидкістю близько 60 км/год в напрямку м. Знам'янка. На 103 км автодороги Київ-Знам'янка йому на зустріч їхав автомобіль «Ноnda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , і на острівці безпеки його почав обганяти автомобіль сірого кольору, марку та номер якого він не пам'ятає. Після чого автомобіль «НоndaCR-V» виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з його автомобілем.
В суді першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 надав аналогічні пояснення, уточнивши, що 16 лютого 2024 року він їхав на автомобілі «Renault Dokker» на автодорозі Київ-Знам'янка в бік м. Знам'янка. Не доїжджаючи заправки є острівець безпеки. Краєм ока він побачив, як на острівець виїхав сріблястий автомобіль, який перекрив дорогу автомобілю «Ноnda CR-V», останньому фактично було створено аварійну ситуацію. Якби автомобіль «Ноnda CR-V» не підрізали, вона б не в'їхала у його автомобіль.
Пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як письмові, так і ті, що надані під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, є логічними, послідовними, доповнюють один одного та не містять суперечностей.
Крім того, в суд апеляційної інстанції був викликаний спеціаліст (судовий експерт КНДІСЕ) ОСОБА_5 , який пояснив, що, виходячи з тих даних, які наявні в матеріалах справи, та на підставі відеозапису з камери спостереження на заправці ОККО, можна зробити висновок, що якщо закінчення маневру обгону водієм автомобіля «Alfa Romeo» було в межах острівця з виїздом частково на смугу руху, де був автомобіль «Ноnda CR-V», який у цей момент також перебував в межах цього острівця, то не виключено, що дії водія автомобіля «Alfa Romeo» створили для автомобіля «Ноnda CR-V» небезпеку для руху, яка потім переросла у втрату керованості та аварійну обстановку для водія автомобіля «Ноnda CR-V», але для категоричної відповіді необхідні вихідні дані, проводити розрахунки та моделювання. Стосовно порушення водієм «Ноnda CR-V» Правил дорожнього руху, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, то пояснив, що порушення п. 2.3 "б" Правил дорожнього руху не можуть встановлюватися шляхом експертного дослідження, оскільки розділ ІІ Правил дорожнього руху стосується обов'язків і прав водіїв механічних транспортних засобів. З приводу п. 12.1 Правил дорожнього руху зазначив, що цей пункт мав би відношення до дій водія автомобіля «Ноnda CR-V», якби не було автомобіля «Alfa Romeo». З огляду на наявні в матеріалах справи дані, вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху не мають відношення до обставин та дій водія автомобіля «Ноnda CR-V», як не мають такого відношення і вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху. Пряме відношення до дій водія автомобіля «Ноnda CR-V» мають вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху. Також зазначив, що якби не було автомобіля «Alfa Romeo», то і не виникла б ситуація, яка б спричинила дану дорожньо-транспортну пригоду.
Отже, з пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та спеціаліста (судового експерта КНДІСЕ) ОСОБА_5 вбачається, що водій автомобіля «Alfa Romeo» створив для автомобіля «Ноnda CR-V» небезпечну ситуацію, в результаті чого водій автомобіля «Ноnda CR-V» ОСОБА_1 для усунення небезпеки вимушена була звернути в право, внаслідок чого втратила керування, в'їхала у відбійник, потім її викинуло на зустрічну смугу, де відбулося зіткнення з автомобілем «Renault Dokker», тобто водій автомобіля «Ноnda CR-V» діяла в умовах крайньої необхідності.
Що стосується схеми дорожньо-транспортної пригоди, то вона лише фіксує розміщення транспортних засобів після зіткнення, локалізацію та характер їх пошкоджень, а тому не може бути доказом вини ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
Аналогічна позиція викладене у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком саме порушення Правил дорожнього руху. Об'єктивною ознакою правопорушення, що відбиває шкідливість неправомірної поведінки особи для суспільства, заподіяння або реальну загрозу заподіяння істотної шкоди, є також суспільна небезпека вчиненого проступку.
Умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є обов'язкова наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди (механічних пошкоджень транспортного засобу/засобів) як обов'язкового елементу об'єктивної сторони матеріального складу правопорушення.
У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що в наданих суду матеріалах відсутні докази, які безпосередньо вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а з пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також спеціаліста (судового експерта) ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 діяла в умовах крайньої необхідності, з метою уникнення небезпеки, яку для неї створив водій автомобіля «Alfa Romeo», адже перебувала у аварійній обстановці та саме уникаючи контакту з транспортним засобом, який створив аварійну обстановку (автомобілем «Alfa Romeo»), вимушена була звернути в право, внаслідок чого втратила керування, та виїхала на призначений для зустрічного руху бік дороги, тобто не навмисно, суд приходить до висновку, що постанова судді Миронівського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У зв'язку з викладеним апеляційна скарга захисника Волощука В.В. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу захисника Волощука В.В. задовольнити.
Постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., -скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.